
- •Об’єкт і предмет політичної економії.
- •Функції політичної економії.
- •Методи економiчних дослiджень.
- •Суспільне виробництво та його основні фактори.
- •Сукупний суспільний продукт як результат суспільного виробництва.
- •Економічні потреби та інтереси.
- •Економічна система суспільства: сутність, структурні елементи.
- •Типи I еволюцiя економiчних систем.
- •Відносини власності в економічних системах.
- •Форми організації суспільного виробництва.
- •Товарна форма суспільного виробництва. Товарна форма продукту.
- •Теорії походження та сутності грошей.
- •Грошовий обіг та його закони.
- •Ринок: сутність, функції та умови формування.
- •Класифікація ринків.
- •Інфраструктура ринку.
- •Попит, пропозиція, їх взаємодія.
- •Домогосподарство як суб'єкт ринкових відносин.
- •Підприємство (фірма) як суб'єкт ринкової економіки.
- •Підприємництво: сутність. Види, функції.
- •Витрати виробництва і прибуток підприємства.
- •Капітал підприємства, його кругооборот та оборот.
- •Позичковий капітал і позичковий процент.
- •Капітал у сфері торгівлі.
- •Капітал і наймана праця.
- •Земельна рента. Ціна землі.
- •Роль держави в економічному кругообігу.
- •Суспільний продукт і його форми.
- •Сутність і види економічного відтворення.
- •Національне багатство і його структура.
- •Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.
- •Економічне зростання і його чинники.
- •Економічні цикли.
- •Функції податкової системи.
- •Змішана економічна система: сутність, ознаки, історичні перспективи.
- •Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •Світове господарство: сутність, еволюція, структура.
- •Форми міжнародних економічних відносин.
- •Глобальні проблеми людства:економічні основи, класифікація та передумови вирішення.
Об’єкт і предмет політичної економії.
Політекономія - це наука про суспільство. Це означає, що загальним об'єктом її вивчення є суспільство. Суспільство — це найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльності. Воно створює і розвиває матеріальну і духовну культуру, систему інших соціальних цінностей. Усі сторони суспільного життя пов’язані між собою, але таким чином, що його основою є економічне життя, тобто виробництво матеріальних благ і послуг для задоволення різноманітних потреб людей. Об’єктом політичної економії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка — це суспільне виробництво.
Політична економія також має свій предмет. При цьому слід пам’ятати, що слово «політея» в перекладі з грецької означає суспільний устрій. Назву науки «політична економія» запропонував відомий представник теоретичної школи меркантилізму у Франції Антуан Монкретьєн де Ваттевіль у книзі «Закони суспільного господарства (Трактат з політичної економії)». Використаний ним термін «політична економія» згодом став назвою цілої науки. Люди як носії економічних відносин водночас є носіями системи інших суспільних відносин: політичних, національних, сімейних, ідеологічних, з якими економічні відносини теж пов’язані і взаємодіють. Політична економія досліджує економічні відносини обов’язково в їх зв’язку і взаємодії з іншими суспільними відносинами та інститутами.
Таким чином, предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства. Існують також інші трактування предмета політичної економії. Вони зумовлені тим, що ця наука розвивається та диференціюється на різні політекономічні школи та напрями.
Функції політичної економії.
Політекономія виконує насамперед пізнавальну функцію. Вона покликана вивчати і пояснювати процеси і явища економічного життя суспільства на основі наукового доказу. Будь-яке знання цінне тим, що може служити керівництвом до практичних дій для суспільства. Тому політична економія не повинна обмежуватися простою констатацією фактів. Наука зобов’язана відкривати закони, що управляють економічними процесами, і розробляти шляхи їх використання. Отже, з пізнавальною функцією політичної економії тісно пов’язана її практична функція. Практична функція політичної економії полягає в тому, щоб допомагати людям зрозуміти наше суспільство: описати, пояснити і спрогнозувати економічний прогрес, наприклад, необхідність переходу до соціально орієнтованої економіки. Політична економія виконує також ідеологічну функцію. Багато питань політичної економії мають прямий вихід на ідеологічну сферу, зачіпають ідеологічну боротьбу різних суспільних сил, волю яких виражають відповідні партії. Ще одна функція політекономії — методологічна. Політична економія виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних наук — галузевих (економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та ін.) і функціональних (економіка праці, фінанси, грошовий обіг і кредит, економічна статистика). Крім того, низка економічних наук перебувають на стику різних галузей знання — економічна географія, теорія управління (менеджменту), історія народного господарства та ін., для яких політична економія теж є теоретичною основою.