Рішення:

Грани́чна схи́льність до спожива́ння — часка видатків на споживання у будь-якій зміні використовуваного доходу; це величина яка показує на скільки одиниць збільшиться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю.

дG --- урядові витрати; дG= дУ\m_g; m_g=1\1-с’=1\0,25=4;

m_g--- мультиплікатор державних витрат.

Під урядовими витратами розуміють витрати на утримання інституту держави., а також державні закупівлі товарів та послуг. Це можуть бути найрізноманітніші види закупок: будівництво за рахунок бюджету доріг, шкіл, медичних закладів, об’єктів культури, закупки сільськогосподарської продукції, зовнішньо-торгівельні закупки, закупки

військової техніки тощо.

дG=(32-30)\4=0,5(млн..грн); Урядові витрати мають збільшитись на 0,5млн.грн;

дТ --- податкові витрати; дТ=дУ\m_t ; m_t--- мультиплікатор податкових витрат; m_t= -с’\1-с’=-0,75\0,25= - 3; дТ=2\-3= -0,66млрд.грн.

тобто податкові витрати потрібно знизити на 0,66млрд.грн.

Відповідь:…

4.У 2006р. економіка країни розвивалась в умовах повної зайнятості при рівні безробіття 6%. Визначити: 1. За даними 2007р. різницю між фактичними і потенційними обсягом ВВП ( у абсолютному і відносному вираженні). 2. Використовуючи закон Оукена, визначити рівень безробіття у 2008р. (В = 2,5).

Роки	Потенційний ВВП, млрд..грн.	Фактичний ВВП, млрд..грн.
2006	1200	1200
2007	1300	1230
2008	1425	1340

Рішення:

Закон Оукена свідчить, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання обсягу ВНП становить 2,5%. Це відношення 1:2,5 або 2:5 дозволяє обчислити абсолютні втрати продукції, пов'язані з будь-яким рівнем безробіття.

Із закону Оукена випливає , що певні темпи приросту ВНП необхідні для того, щоб утримувати норму безробіття на попередньому рівні. Це пояснюється тим що оскільки продуктивність праці постійно зростає, щоб зайняти ту саму кількість працівників за інших однакових умов, слід розширювати виробництва. З цих причин щорічно певна частина реального ВНП повинна використовуватися для створення нових робочіх місць здатних стримувати безробіття.

дУ=У-У*=1230-1300= - 70млрд.грн.(в абс вираженні)

дУ=(У-У*)\У*=70\1300=0,05 або 5% ( в віднос величинах);

За законом Оукена (У-У*)\У*= - В(бетта) (Ифакт-И*)

(1340-1425)\1340= -2,5Ифакт-0,15;

-0,08= - 2,5 Ифакт; Ифакт=0,03 або 3%

Відповідь:…

5. Які відрізняючи особливості структурних криз? Чим вони відрізняються від економічних?

Структурні кризи — кризові явища тривалого нециклічного характеру, що виявляються у занепаді окремих галузей і комплексних (групи) галузей народногосподарського значення, порушують ключові загальноекономічні (відтворювальні) пропорції.

Структурні кризи супроводжуються перенагромадженням основного капіталу, тривалим скороченням виробництва і відповідним технологічним і структурним безробіттям, знеціненням кваліфікації і посиленням міграції робочої сили, порушенням нерівномірності між основними елементами продуктивних сил, між складовими технологічного способу виробництва. Ці довготермінові порушення, в свою чергу, зумовлюють структурні зрушення в межах окремих типів і форм економічної власності та між ними, змінюють співвідношення між ринковими важелями саморегулювання економіки, монополістичною планомірністю і державним регулюванням та всередині кожного з цих типів регулювання.

Економічна криза — фаза економічного циклу, під час якої відбувається різке відновлення порушених відтворювальних пропорцій шляхом спаду виробництва, недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття та ін. Це явище періодично повторюється і виявляється у надвиробництві капіталу і товарів.

В ієрархії економічних криз досить значне місце належить структурним кризам, під якими розуміють енергетичну, сировинну, продовольчу, екологічну, валютно-фінансову кризи. Вони є наслідком однобічного розвитку одних галузей на шкоду іншим. За умов науково-технічної революції бурхливий розвиток виробничих сил у нових галузях (електроніка, атомна енергетика, приладобудування) вступає у суперечність зі старою структурою народного господарства і потребує нового суспільного розвитку праці. Відбувається спад виробництва в таких традиційних галузях промисловості, як вугільна, текстильна тощо. Структурні кризи відрізняються від періодичних циклічних криз тим, що

охоплюють не все народне господарство, а його частину; триваліші щодо будь-якої галузі; породжуються диспропорціями між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією; можуть бути кризами як надвиробництва, так і недовиробництва; специфічні риси структурних криз зумовлені галузевими особливостями нагромадження основного капіталу.

Подолання структурних криз ускладнює процес поглиблення економічної кризи та необхідність збільшення витрат різних суб'єктів господарювання на природоохоронні цілі. Так, у чорній металургії, нафтопереробній та деяких інших галузях промисловості від 10 до 20 % капіталовкладень спрямовується на охорону довкілля.

Незважаючи на окремі спроби їх подолання, структурні кризи у народному господарстві України тривають. Зниження виробництва ключових галузей (машинобудування, легкої, електронної та деяких інших), що виробляють наукомістку і технологомістку продукцію, товари народного споживання, кінцеву продукцію (забезпечують приріст ВВП і національного доходу) і розвиток найбільш енерго- і матеріаломістких сировинних та напівсировинних галузей (чорної металургії, хімічної, паливної промисловості), які до того ж завдають значної шкоди довкіллю, призвели до дефіциту електроенергії для побутових потреб (у 1995—1997 рр.) та інших негативних наслідків.Для виходу економіки України з глибокої структурної кризи необхідно насамперед прийняти обґрунтовану програму структурної перебудови, виділити пріоритетні наукомісткі галузі промисловості й вжити комплекс заходів для їх динамічного розвитку, здійснити інвентаризацію старих галузей (щодо доцільності існуючих обсягів виробництва на застарілій технічній основі), технічно переозброїти їх, закрити нерентабельні підприємства та ін.

БІЛЕТ №13