Преса Соціял-демократичної Спілки

По розколі РУП, коли одна частина членів створила Українську Соціял-Демократичну Робітничу Партію, друга створила була окрему організацію, як частину загальноросійської соціял-демократичної партії (РСДРП), назвавши її Українською Соціял-Демократичною Спілкою. Мала вона за завдання зорганізувати робіт-ництво, що говорить українською мовою. Органом для реалізації цього завдання з січня 1905 р. стала „Правда", що мала більш-менш характер „Селянина" і друкувалася спочатку фонетичним правопи-сом, а потім перейшла на російський офіційний, що звався „ярижкою".

Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"

Тоді, як в Галичині початки української преси сягають половини XIX ст., на Буковині ще майже чверть століття після того панує москвофільство. Його органом був журнал „неполітическій, по-священньш науце и розвеселенію" п. н. „Буковинская Зоря", перше число якої появилося у Чернівцях 2.II. 1870 р. Був це тижневик у виданні і за редакцією Ів. Авкс. Глібовицького.

За короткий час з'явилися в ньому поезії та розвідка про „Свирговського, гетьмана козаків українських...", поезії Ом. Левицького, дещо з праць А. Петрушевича, етнографічні матеріяли Гр. Купченка. Врешті окремий відділ п. з. „Из древних документов молдавских и волоских."

Підкреслюючи значения цього відділу, „Правда" зазначила, що „На Буковині та в Молдавщині хорониться багато пам'ятників і літописів дотичних нашої історії. Тож прислужилася ш. редакція нашій історії не мало, коли б вона, намість бавитись недоречною схоластикою, зайнялась публікуванням тих забитків нашої старо-вини".

Там же „Правда", давши характеристику напрямку і змісту часопису, зазначила. що вона далека від того, щоб вважати його виразом народнього життя Буковини, та висловила жаль, що не може привітати. „Закінчуючи наше коротке слово – писала вона – бажаємо тільки від щирого серця, щоб ш. видавці пішли іншою, путнішою, дорогою."

Не повелося. 30. V. 1870 р. на 16 числі припинила „Буковинськая Зоря"свое існування.

Подібне ж сталося і з іншими часописами такого ж характеру: „Сельскій Господарь", „Родимий Листок".

Лише в половині 1880 рр. на Буковині помічається пробудження української національної думки. Знаходить вона свое оформления в Т-ві „Руська Бесіда", що в цей час переходить до рук народовецьких. Тоді ж при активній праці Ст. Смаль-Стоцького та Ом. Поповича появляється і перший орган української думки п. н. „Бу­ковина". Був це політичний і літературний часопис, що з 1.1.1885 р. почав виходити у Чернівцях двічі на місяць. Як редектор, перші річники підписував Ю. Федькович, а потім С. Дашкевич і П. Кирчів. Фактичним редактором перші шість років був О. Попович, активну участь в редакції брав С. Смаль-Стоцький.

Появления цього органу С. Смаль-Стоцький згадує такими словами: ... „Я саме тоді був у Відні... одержавши перше число „Буковини", цілував його, як щось рідне, як щось таке, що від нього серце віщувало кращу долю народов!"...

3 тижневика часопис став щоденником. Одним із визначніших його редакторів був Ос. Маковей.

Виходив до світової війни, коли був перенесений до Відня, де виходив знову за редакцією Ом. Поповича. Впродовж 30 років служала „Буковина" пробудженню української національної думки.

В перші роки співробітниками „Буковини" були такі місцеві сили, як: С. Винницький (суддя), В. Михальський (суддя), проф. Е. Пігуляк, пізніш посол, Ів. Тимінський (урядовець), що давали вступні та провідні статті.

Крім них бачимо тут твори Ю. Федьковича, С. Воробкевича (Данило Млака), Гр. Воробкевича (Наум Шрам), К. Устіяновича, Е. Ярощинської, не кажучи вже про писания Ом. Поповича, який одночасно провадив „Бібліотеку для молодіжі", що 1885 р. виходила раз на місяць (до 1893 р.), як видання „Руської Бесіди".

Мала „Буковина" і додатки, як, напр., ,,Зерна" та „Неділя". Перший був літературно-науковим збірником, якого вийшло два випуски в 1887-88 рр за редакції Ст. Смаль-Стоцького. „Неділя" була фактично продовженням „Зерна". Почала виходити з 1893 р. за редакцією Осипа Маковея, як ілюстрований літературний тижневик.