17. Контрактні фінансові інститути.

Контрактні фін інститути включ інститути спіль-ного інвестування, пенсійні фонди, страхі компанії, ломбарди, фінансові компанії, позичково-ощадні асоціації, благодійні фонди.

Стра компанії – це спеціалізовані інститути, що виконують функції страхування. СК забезп інвесторам страх захист від різного роду ризиків. Інститути спільного інвестування –залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу. Ломбарди – це кред установи, що позичають гроші під заставу рухомого майна, забезпечуючи при цьому ще й дбайливе збереження предметів особистого користування і домашнього вжитку, охорони їх вд пожежі, грабунку тощо.

Благодійні організації. Світова практика свідчить, що розвиток благодійних фондів пов’язаний з рядом обставин: благодійність стала частиною підприєм-ва; створення БФ має прагматичну причину – бажання власників великих особистих капіталів уникнути великих податків при передачі нащадку чи даруванні. Передача засобів до БФ здійснюється у вигляді великих гр надходжень або пакерів акцій. За рахунок цього БФ діють на фінринку, вкладаючи кошти в різні ЦП або отримуючи дивіденди з переданих їм цінних паперів, і, таким чином збільшують свій капітал.

Пенс фонди – це спеціалізовані фін.установи, основним завданням яких є збирання і акумулювання грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними певного віку. За формою власності – приватні, державні.Приватні ПФ створ різними фірмами, корпораціями для виплати пенсій та допомог своїм робітникам і службовцям. Кошти для цих фондів форм за рахунок регулярних відрахувань із з/плати працівників, відрахувань з прибутку п-ств, а також за рахунок прибутку від операцій самих фондів.

18. Методи розміщення грошей та цінних паперів

Розміщення ЦП на ринку може здійснюватися

1. безпосередньо емітентом (на ринку корпоративних облігацій є досить поширеним)

2. через посередників (брокер – зводить продавця з покупцем одержуючи за посередництво комісійні; дилер – купує цінні папери від свого імені і за свій рахунок з метою їх перепродажу. В розвинутих країнах най пошир. спосіб розміщення ц.п. через інвестиційних дилерів.)

3. на аукціонах.(розміщення ЦП за доп аукціонів здійснюється публічно і приватно. Публічно здійснюється реклама, мже бути кілька дилерів, приватно-дилер самостійно шукє продавця.

19. Фінансові посередники та їх функції

Фін посередники – це організації, що випускають фін зобов’язання і продають у вигляді активів гроші, але на отриманні фін кошти вони купують фін активи ін організацій.

Фінансові посередники:

1. (банківські і небанківські установи, крупні інвестиційні і комерційні банки, ощадні банки, фінансові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, довірчі товариства, кредитні спілки, інвестиційні фонди.)

2. Корпорації (крупні фінансові групи, холденги)

3. Спекулятивні фонди

4. Брокерські та дилерські фірми

5. Лізингові і факторингові фірми

6. Продавці інформації , експертно-оцінювані фірми, аудиторські фірми, інвестиційні консультанти, фінансові аналітики.

7. Реєстратори власників інних паперів.

8. Органи державного контролю (ДКЦПФР)

Функції: 1) консолідація (акумуляція) збережень індивід інвесторів ц єдиний пул і наступне диверсифіковане вкладення накопиченого вкладення в різні проекти; 2)підвищ лік від фін вкладень шляхом проф. упр-ня довіреним і набутими активами; 3) заб-ня рівноваги на ринку капіталів через погодження проп і поп на фін ресурси; 4) перерозподіл і зниж фін ризиків; 5) формують відносно прозоре поле своїх інвестиційних напрямків.