4. Види фп та сфера їх надання.

Види фінансових послуг: 1. ФП на ринку грошей – дебетові картки. 2. ФП на фондовому ринку (емісія облігацій) 3. ФП на валютному ринку (двохвалютні облігації – коли емісія облігацій здійснюється в одній валюті, а погашається в іншій. 4.ФП з управління ризиком. 5. Хеджування (страхування курсових і цінових ризиків за допомогою похідних фінансових інструментів). 6. фін.послуги на ринку похідних фінансових інструментів.

Сфера надання фп: 1) фін.Акціонерні товариства;

2) торгівля борговими зобов’язаннями (короткий продаж: продати дорого-купити дешево); 3) управління довгостроковими і короткостроковими грошовими внесками; 4) управління ризиком; 5) управління іпотекою (застава); 6) управління готівковими рахунками: 7) індивідуальні форми страхування (пенсійний рахунок); 8) проблема злиття і поглинання корпорацій; 9) використання “сміттєвих” облігацій (які мають рейтинг С і D - низький) 10) управління короткостроковими і довгостроковими інвестиціями через високодоходні взаємні фонди; 11) ринок репо (на якому купуються і продаються державні облігації)

Споживачі – юр. і фіз. особи та держава. Попит здійснюється юр. та фіз. особами, яким необхідно управляти фін.потоками і отримувати прибутки. Пропозицію надають такі учасники, які є працівниками фінансового класу, що працюють на фін.ринку. усі види фін.послуг сертифікуються державою.

7. Секюритизація на фінансовому ринку

Все більшого розвитку в останні роки набуває практика заміни традиційних форм банк кредиту випуском на фондовий ринок цінних паперів. Цей процес одержав назву “секюритизація”, від англійського слова “секюритиз” - цінні папери. Зміст його полягає в обєднанні банками у все зростаючих масштабах заставних зобовязань клієнтів під нерухомість, дрібних позик і випуску під них ЦП. Виплата % по них і остаточне погашення відбулось із коштів, що поступали в ліквідацію заборгованості по позиках, які були забезпеченнями випуску ЦП. Використовуючи ці операції, банки почали скорочувати обсяги неліквід активів (іпотек, контрактів по кредитах населенню тощо) і тим самим перекладати ризик неповен-нення позик на покупців ЦП. Це дозволило банкам поліпшити свої фін показники, скоротивши в ба-лансі величину ризикових активів. Разом з тим, трансформуючи позики і підводячи під них забезпечення у вигляді ЦП, які продаються на фонд ринку, банк обмежує свої можливості одер-жання доходу по кредитах, що негативно впливає на їх прибутковість і вимагає нових менеджер-рських рішень щодо розрахунків ефективності тих чи інших варіантів активних і пасивних операцій.

8. Класифікація рфп

1. за рівнем розвитку інституційного середовища:

-розвинутий ринок; -ринок, що розвивається

2. за ступенем задоволення попиту клієнтів:

-універсальний, -неуніверсал (туту дорощі послуги не задовольняють попит);

3. за територіальною х-кою обігу фін активів:

-регіональний; -нац;-міжнар (глобальний, транснац) – універсал, високорозвин, найбільш ліквідний.

4. за способом ор-ції розміщення і наступного обігу фін активів: -первинний; вторинний ;

5. за способом організації торгівлі активами: - біржові (фондові і валютні біржі); позабіржові (не має певного місця, здій через Інтернет, не обмеж у часі)

6. за рівнем організації торгівлі: організаційно оформлений ринок (БІРЖОВИЙ, ПОЗАБІРЖОВИЙ); НЕОРГАНІЗОВАНИЙ (ТІНЬОВИЙ, ВУЛИЧНИЙ)

7. за механізмом виплати доходів: з очікуваним фіксованим або плаваючим доходом;

8. за диференціацією сегментів ринків: грошовий, валютний, фондовий.

9. за х-кою видів фін інструментів: ринок інструментів позики, ринок інструментів власності.