3. Загальний розділ.

3.1. Розрахунок кількості кондиціонерів.

3.2. Організація праці в ремонтних бригадах.

3.3. Техніка безпеки.

3.4. Вибір та обгрунтування вибору транспортних засобів.

3.5. Протипожежні заходи.

3.6. Охорона навколишнього середовища.

4. Економічний розділ.

4.1. Розрахунок собівартості ремонтів технологічного обслуговування.

4.1.1.Фонд оплати праці основних робітників.

4.1.2. Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників РМВ.

4.1.3. Розрахунок відрахувань на соціальні потреби.

4.1.4. Розподіл витрат по видам ремонту.

4.1.5. Розрахунок витрат на матеріали комплектуючі вибори і матеріали.

4.1.6. Розрахунок загально – виробничих витрат.

4.1.7. Розрахунок загально – господарчих витрат.

4.2. Розрахунок техніко – економічних показників.

4.2.1. Витрати на 1 ремонт прадильних машин.

4.2.2. Середня зарплата 1 ремонтника.

4.2.3. Процент планових простоїв при індивідуальному методі ремонту.

4.2.4. Процес планових простоїв при вузловому методі ремонту.

4.3. Розрахунок техніко – економічних покозників РМВ.

Висновок.

Вступ.

Десятиріччями створювалась одна з найкращих галузей народного господарства – легка промисловість, яка нещодавно практично забезпечувала потребу населення України в товарах першої необхідності і завдяки швидкому обігу коштів була надійним джерелом поповнення державного та міського бюджетів. Наша галузь в який працювало більше півмільйона працездатного населення України, виробляла близько 40% непродовольчих товарів. Завдяки високій рентабельності, яка становила від 20% до 40% прибутками підприємств галузі постійно датували інші галузі народного господарства. Через відсутність товаровиробника та пом’якшення наслідків входження підприємств в ринкову економіку за останні роки галузь опинилась у найтяжчій кризі, з якої без державного втручання вже не вийти.

У 90 – х роках легка промисловість України пережила складні часи. За даними міністерства промислової політики україни, обсяги виробниства по основних позиціях знизилась до 250 тис чоловік.

Однак протягом 3 – х останніх років в галузі спостерігається зростання виробниства на 5,7%, у 2000 році – на 39%, за 5 місіців 2001 року на 25,4% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Вперше за багато років відчутно збільшилась реалізація продукції вітчезняної легкої промисловості на внутрішньому ринку України.

У поточних цінам обсяг продукції легкої промисловості на 2000 рік склав близько 2,4 мільярдів гривень.

В 1999 році досягнуто важливі домовленості між Україною та ЄС, щодо торгівлі текстильною продукцією. Вперше починаючи з 1996 року, переговорний процес дав позитивний результат. В 1999 році ЄС збільшило квоти у вісьми найважливіших категоріях на 50%, а в 2000 році – на 60%.

Україна, яка має повний виробничий комплекс, сьогодні вивозить приблизно в чотири рази більше обсягу, ніж виробляє сама, при цьому понад 80% імпортних поставок належать приватним підприємствам.

стабільно випускаючи власну якісну продукцію в різних цінових діапозонах для задоволення потреб різних категорій суспільства більшість підприємств легкої промисловості не можуть.