- •1) Чому у сучасному життєвому світі спостерігається «етичний поворот», зростає роль етики у статусі практичної філософії?
- •2) Що таке прикладна етика? у чому полягають її особливості?
- •3) Структура прикладної етики та основні різновиди
- •4. Екологічна етика: від антропоцентричної парадигми до «глибинної екології»
- •5. Основні принципи екологічної етики
- •7. Проаналізуйте основну дилему екологічної етики (біоцентризм – антропоцентризм) на прикладі Декларації прав живих істот.
- •8. Як співвідносяться прикладна та професійна етики?
- •9. Як співвідносяться економічна та підприємницька етики?
- •10. Основні концепції підприємницької етики.
- •11) У чому полягають основні дилеми етики бізнесу?
- •12) Які принципи і дилеми етики бізнесу втілилися в Кодексі підприємницької етики?
- •13. Релігійні та філософсько-соціальні джерела етики бізнесу.
- •14) Основні принципи і дилеми біотетики?
- •16. Як співвідносяться біоетика та професійна лікарська етика?
- •17. Громадянська етика та її особливості(часть №1)
- •18.Проаналізуйте основні дилеми правової етики.(часть №!)
- •19.Чи є патріотизм чеснотою?
- •20. Поняття «довіра», «соціальний капітал» та соціальні вартості.
- •21.Що таке етикет? Які існують його різновиди?
- •23. Конфлікти цінностей в системі освіти
- •24. Які принципи в основі етики педагога
- •26. Моральні цінності і особливості професійної діяльності
- •27. Етико-психологічні аспекти ділового спілкування.
- •29. Професійна етика і етикет службових стосунків.
- •30. Культура спілкування і етикет.
18.Проаналізуйте основні дилеми правової етики.(часть №!)
Правова етика властива не лише спеціалістам у галузі права, а й тим особам, які перебувають у певних правових відносинах. Наприклад, громадянин України, перетинаючи кордон як турист, отже, і як суб´єкт права, певною мірою зазнає впливу правової етики. Цей вид етики не обов´язково професійний, юридичний, а передусім універсальний для всіх правослухняних громадян.
Право враховує нові тенденції у стосунках людських спільнот у межах держави та в міждержавних взаєминах, укладаючи їх у закони. При тому, що останні закріплюють стосунки еконо¬мічної та політичної нерівності людей, вони відповідають історично -конкретному рівню потреб суспільства. А отже, задо-вольняють не лише вимоги дотримання дозволеного в стосунках, але містять риси моральнісно цінного. Моральнісний елемент ви¬ражений тут певним простором свободи для самоутвердження людини. Тим-то, при всій напрузі соціальних стосунків, право¬ві відносини відповідають потребам подальшого руху шляхом саморозвитку суспільного життя. Обов´язки, що визначені пра¬вом, не створюють несвободи. Навпаки, покладання обов´язку ставить його суб´єкт у позицію актуальних зв´язків із суспіль¬ним цілим і тим самим спонукає розум та волю до виконання покладених обов´язків.
Юрист, використовуючи правову мораль, її джерела, здійснює правову діяльність, приймаючи правові рішення, активно включається у процес розробки нових правових завдань, дотримуючись певної мети та методики.
Юрист, керуючись раціональною правовою дією, здатний грубо втручатися у закономірні, синергетичні процеси суспільного розвитку. Внаслідок цього професійна діяльність юриста набуває небажаного характеру, а дія виявляється у зворотному напрямі. Ось чому виникає потреба генерувати вчинки психологічно красиві, професійно гармонійні. Це означає, що юрист повинен постійно керуватись благородними почуттями.
Умови соціуму, безперечно, вимагають постійного вдосконалення професійно-правової культури юриста. Йдеться про удосконалення самої людської індивідуальності, професійну вихованість, глибоке пізнання самого себе, інтеграцію раціонального й почуттєвого, всього того, що важливе у правоохоронній діяльності, що досліджує наука етика, зокрема, правнича етика.
19.Чи є патріотизм чеснотою?
Відмінність від патріотизму подвійна:
1) не нація, а ідеал є головним об'єктом змагань;
2) оскільки змагання за ідеал дають добру підставу прихильно ставитися до своєї країни, тоді ця підстава добра для будь-кого (незалежно від національності чи громадянства), аби він захищав справу їхньої країни.
Патріотизм визначається як особлива лояльність стосовно даної нації таку лояльність може виявити лише той, хто сам до цієї національності належить.
Патріотизм не слід плутати з безтурботною лояльністю до рідної нації, коли характеристикам цієї нації не надається ніякого значення. Патріотизм несе в собі специфічне ставлення не просто до своєї нації, а лише до окремих її характеристик, чеснот і досягнень, які дають підстави для патріотичної орієнтації.
Патріотизм належить до особливого класу чеснот - це чесноти з виявом лояльності. До цього класу належать також подружня вірність, любов до своєї сім'ї та роду, дружба, лояльність до таких закладів, як школа, клуби по інтересам. Для всіх цих стосунків характерна специфічна активна поведінка відносно конкретних осіб, установ чи груп, яка формувалась історично в тих обставинах, що об'єднували даного індивіда з іншою особою, установою чи групою.
Патріотизм є чеснотою, коли:
1. Людина сприймає правила моралі в тому варіанті, в якому вони втілені в певній визначеній спільноті;
2. мораль мусить бути виправдана конкретними благами в житті конкретних спільнот;
3. Людину народжено й підтримуваною як носія моралі винятково завдяки тим конкретним видам моральної підтримки, що їх надає дана спільнота.
Лояльність до спільноти є передумовою моралі. Патріотизм, і вся ця невіддільна від нього лояльність є не просто чеснотами, а чеснотами головними.
Патріотизм можливий лише в певних типах національних спільнот і за певних умов.
