6. Організація операційної діяльності в банках

Операційна робота в банку може бути організована централізовано або децентралізовано. Організація операційної роботи передбачає наявність документованих процедур обліку та контролю за всіма видами операцій. Етапи операційної роботи: - перевірка законності операцій - перевірка правильності оформлення документів - перевірка правильності відображу. бух. проводки і підготовка документі для його провед. за б/о - перевірка можливості зд. Операції - передача документа для комп. Обробки Вимоги організації обліково-операційної роботи: + усі операції з документами, що надійшли в операц час, відображ в б/о того ж дня; докум, що надійшли після операц часу, проводяться за рахунками клієнтів наступним днем + прийом і контроль документів обслуг клієнтів, введ інф в ПК, а також перевірка вихідних регістрів + клієнт може подавати до банку розрахункові докум як у паперовій формі, так і електронні платежі + прийом розрах-платіж докум від клієнтів за рахунок юр. і фіз. Осіб зд відповідальним виконавцем. + документи, підготовлені для передачі системою електрон. Платежів формуються у порядку їх надходження. Операційна робота банку має бути організована в такий спосіб, щоб забезпечити: 1) розподіл обов’язків та повноважень щодо здійснення банківських операцій; 2)документування — своєчасне, повне та достовірне відображення всіх банківських операцій; 3) нагромадження та подання детальної інформації про кожну операцію з обов’язковим відображенням даних про учасників операції, визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов’язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів/витрат; 4) захист активів банку від потенційних збитків та контроль за їх якістю; 5)визначення існуючих та можливих ризиків і управління ними; адекватну систему внутрішнього контролю; 6) отримання необхідних дозволів на здійснення операцій; 7) надання інструкцій щодо платежів та здійснення необхідних бухгалтерських проведень; 8)зберігання інформації про всі операції банку; 9) установлення лімітів на здійснення операцій; 10)конфіденційність кожної операції; 11)можливість прогнозувати ситуації у банківській діяльності.

7. Зміст, положення та правила облікової політики банку

Користувачі облікової політики банку є відповідальні працівники, які здійснюють облік і складають звітність. Користувачі облікової інформації та звітності, а також розробки внутрішніх нормативних актів в банку, положень, правил, інструкції, технологічних карток та інше. Згідно з вимогами нормативно-правових та внутрішніх документів з питань ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності, технологіями, а також завданнями керівництва щодо результатів управлінського обліку. Банком самостійно визначаються конкретні методи обліку та облікові процедури, які складають його облікову політику. Основні складові облікової політики банку визначені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності в банках України. Основними принципами облікової політики банку є: принцип безперервності, який означає оцінку активів банку із припущення; принцип послідовності (постійності) правил бухгалтерського обліку; принцип відповідності доходів і витрат та їх нарахування; повнота означає, що усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку; дата операції – операції відображаються в обліку в день їх здійснення; окреме подання активів і зобов’язань, доходів і витрат - для надання прозорої та правдивої інформації про діяльність; обачність означає застосування в обліку методів; превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у фінансовій звітності відповідно до їх економічної суті, а не лише за їх юридичною формою; прийнятність вхідного балансу; відкритість – фінансові звіти повинні бути деталізованими; суттєвість та достовірність – у фінансових звітах відображається вся інформація, яка може бути використана керівництвом банку.