4. Екологічна функція держави.

Безпосередньо примикає до соціальної екологічна функція, що обумовлена соціальним обов'язком держави забезпечувати екологічне благополуччя громадян, їхню екологічну безпеку.

Охорона природи, навколишнього середовища є конституційним обов- язком держави й усіх громадян України. У ст.. 16. Конституції України зазначено, що “Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обовязком держави “. А ст. 66 зобов’язує не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки . ¹⁰

Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні зв'язки, руйнує навколишнє середовище, чим мимоволі створює для себе несприятливі (навіть згубні) умови існування. Охорона природи - справа всього суспільства, але тільки держава, що володіє необхідними коштами і можливостями мобілізації зусиль всіх організацій і громадян, може реально забезпечити захист навколишнього середовища.

На сьогоднішній день, проблеми охорони і раціонального використання природних багатств набули великого економічного, соціального і політичного значення. Вони стосуються інтересів усіх народів і держав.

Чим раціональніше використовуватимуться багатства, тим більших успіхів досягнуть промисловість і сільське господарство. Охорона природи ставиться в число найбільш гострих соціальних проблем і являє собою одну з найважливіших загальнодержавних задач.

Діяльність з охорони природи, в рамках своєї компетенції здійснюють усі ланки механізму держави і його органів.

Багато норм, що регулюють природоохоронну діяльність, містяться в основах земельного законодавства, основах законодавства про надра, а також у земельних і водних кодексах.

В основі здійснення функції лежать наступні принципи:

1) Природні багатства підлягають охороні з боку держави незалежно від того, чи введені вони в господарський оборот, чи ні.

2) Використання природних багатств повинно бути раціональним, відповідати розвитку держави.

3) Неухильне дотримання природоохоронного законодавства і відповідальність за його порушення.

Проведення цих принципів забезпечує цілеспрямованість природоохоронних функцій на рішення задач, що стоять перед державою в області охорони і раціонального використання природних ресурсів.

5. Функція оподатковування.

Дана функція обумовлена тим, що бюджет держави, як і бюджет його структурних і регіональних одиниць складається цілком з різного роду податків, зборів, мита і інших обов'язкових платежів. Стаття 2 Закону України “ Про систему оподаткування “ трактує податок і збір до бюджетів та до державних цільових фондів як обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду .

Принципи побудови системи оподаткування :

1. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – запровадження пільг щодо оподаткування прибутку ( доходу ), спрямованого на розвиток виробництва .

2. Обов'язковість – впровадження норм щодо сплати податків, визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

3. Рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків на рівні прибутку і пропорційно більших податків і зборів – на більші доходи.

4. Рівність недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання при визначенні обов’язків щодо сплати податку .

5. Стабільність – забезпечення незмінності податків та їх ставок, а також податкових пільг впродовж року .

6. Економічна обгрунтованість – встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованих витрат бюджету з його доходами .

7. Забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи .

8. Рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат .

9. Компетенція – встановлення і скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до законодавства про оподаткування винятково Верховною Радою України, Верховною Радою АРК, сільськими, селищними і міськими радами .

10. Єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки законів з обов’язковим визначення платника податків і зборів, податкового періоду, ставок податків і зборів, строків та порядку

11. сплати податку, підстав для надання податкових пільг .

В Україні існують два види податків і зборів:

· Загальнодержавні ;

· Місцеві ;

Загальнодержавні податки і збори : податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємства, державне мито, плата за землю, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів , збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, рентні платежі та інші .

Місцеві податки і збори : податки – податок з реклами, комунальний податок; збори – готельний збір, збір з припаркування автотранспорту, ринковий збір, курортний збір, збір за видачу ордера на квартиру та інші.¹¹

Прийнято законодавчі акти, де регламентуються права, обов'язки і відповідальність платників податків і податкових органів, порядок встановлення і скасування податків та інших платежів, об'єкти оподатковування, пільги по оподатковуванню, види податків і контроль за стягненням податків на території України. Створено централізовану незалежну Державну податкову службу, яка підлегла Президенту й Уряду України, що контролює правильність вирахування податків, повноту і своєчасність їхньої сплати.