Загальні поняття й етапи розвитку системи загальнообов'язкового державного соціального страхування
Для реалізації Концепції соціального забезпечення населення групою спеціалістів міністерств і відомств були розроблені Основи законодавства України про соціальне страхування, прийняті у вигляді базового рамкового закону. Основами законодавства визначені принципи, правові, фінансові й організаційні основи ЗДСС громадян. Цей документ був прийнятий Верховною Радою України і набрав сили ще в 1998 році, а в 2001 році набрали сили передбачені ст. 2 і 4 Основ законодавства закони і деякі інші нормативно-правові акти, які «…регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає надання соціального захисту, котрий включає матеріальне забезпечення громадян у випадку хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також у старості й у інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом... громадянами, а також бюджетних і інших джерел, передбачених законом.
Найбільш важливе значення джерел формування грошових фондів ЗДСС мають страхові внески роботодавців і застрахованих осіб.
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню і сплачувала збір (самостійно, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством.
Страховий ризик — обставини, внаслідок яких громадяни і/або члени їхніх родин можуть утратити тимчасово або назавжди засоби до існування і потребують матеріальної підтримки або споживання соціальних послуг з ЗДСС.
Страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України за окремими видами ЗДСС.
Державні цільові фонди — це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, що мають цільове призначення; знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади (рис. 1.1).
Шляхи створення ДЦФ:
виділення коштів Державного бюджету на визначені цілі, що мають першочергове значення для країни в даний момент;
формування спеціальних фондів, що мають самостійні джерела доходів.
Цільові фонди бюджету включають бюджетні призначення винятково на конкретні цілі у випадках:
передбаченого законом покриття витрат з конкретно визначеного джерела надходжень;
одержання центральними, місцевими органами влади або безпосередньо розпорядником бюджетних дотацій, грантів або подарунків у вартісному розрахунку на конкретну мету.
Рис. 1.1. Структура державних цільових фондів
Таким чином, цільові фонди певним чином доповнюють Державний бюджет, мають цільове призначення і на інші цілі не використовуються.
Етапи реформування системи соціального страхування:
1 етап — 1998 рік — прийняття Закону «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Враховуючи важливість цього законодавчого акта, Президія Верховної Ради України Постановою від 18 березня 1996 року прийняла рішення про проведення 8 квітня 1996 року парламентського слухання щодо даного законопроекту. Обговоривши проект закону, учасники парламентського слухання в основному схвалили його й рекомендували Верховній Раді після відповідного доопрацювання розглянути цей законопроект.
З урахуванням положень Конституції Основи законодавства України про соціальне страхування були доопрацьовані і подані до Верховної Ради. Парламент розглядав їх тричі у першому читанні, двічі – у другому і 14 січня 1998 року прийняв Основи. Цим самим було відкрито шлях для розробки законопроектів з видів соціального страхування.
2 етап — 1999–2000 р. — прийняття законів відповідно до Основ законодавства України із загальнообов'язкового державного соціального страхування. Верховною Радою України були прийняті Закони “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (23 вересня 1999 року № 1105-XIV), “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (2 березня 2000 року № 1533-III), “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (від 18 січня 2001 року № 2240-III).
3 етап — 2001 р. — впровадження державного соціального страхування. Відповідно до прийнятих законів, в 2001 році запроваджено три види загальнообов’язкового державного соціального страхування: на випадок безробіття; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
4 етап — 2002–2004 р. — удосконалення законодавства з за-гальнообов'язкового державного соціального страхування, впроваджен-ня пенсійного та медичного соціального страхування.