2.2.Циклограма логічного зв’язку між вхідними і вихідними елементами.

Елемент	Час циклу
SBT1
SBT2
SBT3
SBT4
SBC1
SBC2
КМ1
SA3
КМ4.1
КМ5.1

Рис.1 Циклограма логічного зв’язку між вхідними і вихідними елементами.

SBT1,SBT2,SBT3,SBT4 – стопові кнопки,

SBC1,SBC2 – пускові кнопки,

SA3 – двохполюсний перемикач,

КМ1, КМ4, КМ5 – магнітні пускачі.

2.3. Розробка принципової електричної схеми електроустаткування на базі аналізу та синтезу релейних схем.

Схема — графічний документ, креслення, виконаний згідно з нормативними документами, що зображує систему, будову чогось чи взаємовідношення частин чогось. Вона, згідно з ЄСКД, є одним із видів документів, що входить в комплект конструкторської документації.

Код схеми містить літерне та цифрове позначення згідно із зазначеною класифікацією.

Найменування схеми визначається її виглядом і типом (наприклад, схема електрична принципіальна, схема гідравлічна принципіальна).

Шифри схем, які входять в склад конструкторської документації виробів, повинні складатися з літери, що визначає вигляд схеми, і цифри, що позначає тип схеми (наприклад, схема електрична принципіальна – Е3).

Принципіальна схема – це схема, що визначає повний склад елементів і зв’язки між ними і дає детальне представлення про принципи роботи виробу.

Елемент схеми – складова частина схеми, яка виконує визначену функцію у виробі і не може бути розділена на частини, що мають самостійне функціональне значення (резистори, конденсатори та ін.).

Пристрій – сукупність елементів, що представляють єдину конструкцію (блок, плата, шафа та ін.).

Функціональна група – сукупність елементів, що виконують в пристрої визначену функцію і не об’єднаних в єдину конструкцію.

На електричних принципіальних схемах вказують взаємне розміщення окремих виробів (елементів і пристроїв) і порядок з’єднання їх лініями електричного зв’язку з джерелами струму і між собою.

При оформлені схем застосовуються умовні графічні позначення, що встановлені стандартами ЕСКД.

На принципіальній схемі зображають всі електричні елементи, необхідні для здійснення і контролю у виробі заданих електричних процесів, і всі електричні зв’язки між ними, а також електричні елементи (роз’єми, зажими та ін.), якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги.

Схеми виконують на аркушах відповідного формату без дотримання масштабу та без урахування розміщення елементів у виробі. Лінії, що сполучають умовні позначення елементів, розміщують тільки горизонтально й вертикально з найменшим числом точок зламу та перетину. Відстань між паралельними лініями зв'язку становить не менше ніж 3 мм, між сусідніми лініями графічного позначення — не менше ніж 1 мм, а між окремими позначеннями — не менш як 2 мм. Товщина ліній графічних позначень та зв'язків між ними вважається однаковою в межах 0,2... ...1,0 мм і залежить від формату схеми, її складності та розмірів графічних позначень.

Умовні позначення елементів, які входять до одного ланцюга, розміщують послідовно вздовж прямої, а окремі ланцюги — поряд, утворюючи рядки або стовпці. Різні функціональні ланцюги на одній схемі можна виконувати лініями різної товщини.

Елементи типа реле, трансформаторів та інших виробів, що містять велику кількість контактів, можуть бути зображені на схемі двома способами: суміщеним і рознесеним. При суміщеному способі (рис.231) складові частини елементів або пристроїв зображаються на схемі в безпосередній близькості один до одного, при рознесеному – в різних містах для більшої наглядності окремих ланцюгів.

Опис електросхеми:

Для затиску інструменту необхідно тумблер SA3 встановити на положення «затиск» і притримувати рукою. При цьому спрацьовує пускач КМ4, який подає напругу на двигун механізму затиску інструменту. Проклоцування муфти в механізмі свідчить про закінчення затиску інструменту. Кінцевий вимикач SQ10 своїми контактами включає пускач К5.1, який встановлюється на саможивлення, відключає двигун М4 і підготовлює ланцюг пуску двигуна шпинделя.

Розтиск інструменту тумблер SA3 встановити в положення «розтиск» і притримувати рукою. При цьому спрацьовує пускач КМ5.1.

Пускач КМ5.3 подає напругу на двигун М4. Виконується відтиск інструменту контролюється візуально.

Для включення шпинделя необхідно натиснути кнопку SBC2 включається пускач КМ1, а КТ2. Пускач КМ1 подаэ напругу 380 В на двигун М1, а КТ2 своїми замикаючими контактами блокує SBC2.

Для вимкнення шпинделя необхідно натиснути кнопку SBT3 відключається пускач КМ1 і реле часу КТ1, КТ2. Через 1-2 секунди включається пускач К2, який своїми замикаючими контактами ввімкне динамічне гальмування шпинделя. Через 5-6 секунд замикаючі контакти реле часу КТ2 вимкнуть пускач К2, К2 в свою чергу відключить динамічне гальмування.

Насос охолодження вмикається перемикачем QS2. 380 В подається на двигун М2 при ввімкненні шпинделя.

Для полегшення перемикання швидкостей шпинделя і подачі передбачене імпульсне включення шпинделя М1 кнопкою SBС1, двигун подачі М3 вимикачем SQ3.

Електропривід подачі представляє собою електромеханічну систему. Ввімкнення і вимкнення подачі виконується рукоятками, котрі мають три фіксованих положення, а також вимикачами SQ6, SQ8 для повздовжньої; SQ5,SQ7 для вертикальної чи поперечної подачі.

Швидкий хід подачі виконується при натисканні кнопки SBC3, включається пускач К3 і електромагніт швидкого ходу YA. На верстаті електричним блокуванням виключається можливість одночасного ввімкнення повздовжньої і поперечної чи вертикальної подачі.