1.2 Основні напрямки технічних рішень при розробці або модернізації електроустаткування.
Модернізація верстата повинна проводитись на підставі аналізу конструкції з врахуванням результатів огляду літературних та патентних матеріалів і сприяє більш ефективному використанню устаткування. За час експлуатації верстата з’являються нові технологічні процеси і нові інструменти, підвищується ступінь автоматизації виробництва, зростає продуктивність праці. Одночасно з’являються нові конструктивні рішення по окремих вузлах і механізмах верстатів із застосуванням більш зносостійких і міцних матеріалів. Все це призводить до необхідності модернізувати устаткування, наближаючи його технічні показники до рівня нових машин.
В даній дипломній роботі я буду модернізувати спеціалізований консольно-фрезерний верстат типу ВМ127М. Модернізація включає в себе заміну старого обладнання на більш нове та сучасне це призведе до того, що верстат працюватиме економніше так як споживатиме менше електричної енергії, продуктивність праці зросте і він буде обробляти деталі значно швидше ніж до модернізації, заміна сигнальних ламп на світлодіоди обґрунтовуючись тим що світлодіоди споживають менше електричної енергії ніж лампи розжарювання і термін використання в них набагато довший.
2. Розрахункова частина
2.1. Технічні умови на проектування. Вибір системи електроприводу.
Електроприводом називається електромеханічний пристрій, призначений для електрифікації та автоматизації робочих процесів і складається з перетворюючого, електродвігательного, передавального і керуючого механізмів. В окремих випадках перетворюючі і передавальний механізми можуть бути відсутні. Достоїнствами електроприводу є: можливість простого і економічного перетворення електричної енергії в механічну; Можливість виготовлення двигуна будь-якої необхідної потужності, що дозволяє використовувати індивідуальний привід окремих робочих механізмів машини; висока керованість приводу , його надійність; спрощена конструкція робочої машини, малі габарити і маса приводу; широкий діапазон і плавність регулювання швидкості і т.п. Найчастіше застосовуваним типом електродвигуна є асинхронна машина з фазним ротором, тому що забезпечує достатню регулювання прискорення. Асинхронні ж двигуни з короткозамкнутим ротором не знаходять широкого застосування через надмірно великих прискорень і пускових струмів.
При виборі потужності двигуна за умовами нагрівання розрізняють три основних режими роботи
Тривалий режим роботи. У цьому режимі робочий період настільки великий, що температура двигуна досягає свого сталого значення. Як приклади тут можуть служити довгостроково працюючі двигуни вентиляторів, насосів, перетворювальних установок і т.п., де періоди роботи виміряються годинами або навіть добами
Короткочасний режим роботи. Цей режим роботи характеризується тим, що в робочий період температура двигуна не встигає досягти сталого значення, а пауза настільки тривала, що температура двигуна знижується до температури навколишнього середовища. Такий режим зустрічається, наприклад, у приводах поворотного залізничного кола, розвідних мостів, шлюзів й ін., де пауза в роботі значно перевищує тривалість робочого періоду.
Повторно-короткочасний
режим роботи. При цьому режимі в жодному
з періодів роботи температура двигуна
не досягає сталого значення, а під час
паузи двигун не встигає охолонути до
температури навколишнього середовища.
Типовим прикладом для подібних приводів
є крани, ліфти, транспортні пристрої,
деякі металорізальні верстати й ін.
Основними вихідними даними для вибору двигуна служать:
циклограма навантаження двигуна при роботі механізму, на підставі якої визначається еквівалентний момент на валу двигуна;
передатне відношення механічних ланок приводу (коробки передач, гвинтової пари, передачі рейка-шестірня);
швидкості швидкого ходу і діапазон робочих подач;
сила тертя в опорах;
маса, що переміщується (органа приводу разом із деталлю або інструментальним магазином);
моменти інерції механічних ланок;
ККД механічних передач;
припустимі для механізмів прискорення і необхідний час перехідних процесів.
Крім того, для правильного вибору двигуна необхідно знати закони його регулювання й управління в перехідних режимах. Як правило, у механізмах подач регулювання швидкості двигуна здійснюється при постійному моменті зміною напруги на якорі. Закон управління при розгоні і гальмуванні реалізується системою управління верстатом або пристроєм числового програмного керування (ПЧПК). Найбільш поширеними законами управління є стрибкоподібний і лінійно-змінний, проте можливі й інші форми сигналів, що задають.