
- •Лексикологія
- •1.Слово як мовна одиниця
- •2. Багатозначність слова. Типи лексичних значень
- •3. Типи (види) переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха)
- •Види зміни обсягу вторинного значення (розширення, звуження, зсув значення)
- •5. Лексичні омоніми в українській мові. Полісемія та омонімія, критерії їх розрізнення. Явища суміжні з омонімією (омоформи, омофони, омографи).
- •Пароніми в українській мові. Структурні типи паронімії
- •6. Синонімія як вираження смислової еквівалентності в слові. Джерела виникнення синонімів, типи синонімів і синонімічних рядів
- •Лексика української мови за походженням
- •9. Лексика української мови з погляду вживання
- •11.Активна і пасивна лексика
Пароніми в українській мові. Структурні типи паронімії
Пароніми (від грец .para – біля, коло і onyma - ім’я) – це слова близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням, наприклад:
гривня «грошова одиниця незалежної України» - гривна «металева шийна окраса у вигляді обруча «;
громадський « який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу» - громадянський «який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому»
Ознаки паронімів:
1) Пароніми належать до однієї частини мови ( дієслова: біліти «ставати білим, білішим»( біліти від холоду) і білити «робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір»( білити стелю); іменники:дільниця » адміністративно-територіальна або виробнича одиниця» (виборча дільниця) і ділянка»земельна площа» (ділянка лісу).
2) Для більшості слів-паронімів характерна різна сполучуваність з іншими лексичними одиницями: показник( економічні показники) – покажчик (алфавітний покажчик); тактовний (тактовний керівник) – тактичний (тактичний план).
Структурні типи паронімів.
1) Пароніми, які утворені від одного й того самого кореня, можуть відрізнятися:
а) префіксами:доглядати - наглядати ( доглядати дітей і наглядати за господарством; прохід-прихід; прізвище-прозвище);
б) суфіксами: жирний – жировий(жирна яловичина і жирові відкладення), ;
в) флексіями : адреса – адрес (поштова адреса – привітальний адрес «письмове вітання з нагоди ювілею»); навал – навала (крижані навали і завойовницька навала).
Кореневі пароніми різняться відсутністю в одному із слів одного-двох звуків:
компанія – кампанія»суспільно-політичні або господарські заходи
( весела компанія, виборча кампанія);
тиролька»сорт яблуні» - тіролька « жителька Тіролю»(смачна тиролька – симпатична тіролька)
2) Паронімами є й різнокореневі співзвучні слова: дерен(« поверховий шар
грунту, вкритий травою») – терен( «колючий кущ родини розових»).
За лексичним значенням пароніми бувають:
а)семантичної близькості (привозити – провозити, обмотами – обметати, керуючий – керівний)
б) синонімічні (повінь - повідь; привабливий – принадливий);
в) антонімічні( іммігрант – емігрант, регресивний – прогресивний)
Також виокремлюються пароніми однієї тематичної групи (м’язи – в’язи, ніготь – кіготь).
Крім словникових , виділяють також контекстуальні, або поетичні , пароніми (парономазію) – близькі за звучанням слова, свідомо зближувані у відповідних текстах з метою досягнення художньої виразності, стилістичного ефекту, наприклад: Він цей вокал підносив як бокал. Двомовність – як роздвоєне жало. Віки духовної руйнації. Змія вжалила серце нації (Л.Костенко).
На відміну від паронімії парономазія передбачає можливість будь-якої звукової подібності слів.
Отже, використання паронімів тісно пов’язане з проблемами правильного слововживання. Щоб уникнути помилок, необхідно перевірити значення паронімів за тлумачними та термінологічними словниками. Зверніть особливу увагу на словник:
Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.,1986.