Тема 10: Філософія Нового часу та доби Просвітництва.

Соціальні та духовні передумови філософії Нового часу та доби Просвітництва. Головні напрями і представники філософії Нового часу: 1) початковий етап філософії Нового Часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт, Томас Гоббс); 2) сенсуалістична філософія Нового часу (Джон Локк, Джордж Берклі, Давид Юм); 3) раціоналістична філософія Нового часу (Бенедикт Спіноза, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц). Головні риси (природоцентризм, раціоналізм, емпіризм, етичний раціоналізм, критика схоластики і вільнодумства, механістичне світорозуміння).

Головні напрями філософії Просвітництва: 1) деїзм (Франсуа Вольтер, Шарль Монтеск’є, Жан Жак Руссо, Етьєн Кондільяк); 2) атеїстично-матеріалістичний напрям (Жюльєн Ламетрі, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах); 3) утопічно-соціалістичний напрям (Габріель Маблі, Мореллі, Гракх Бабеф, Клод Сен-Сімон). Головні досягнення і характерні риси (раціоналізм, антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії й церкви, атеїзм, матеріалізм). Значення філософії Нового часу та доби Просвітництва для сучасної філософії.

Тема 11: Німецька класична філософія. Марксизм.

Соціально-економічні і духовні передумови німецької класичної філософії. Головні напрями і представники німецької класичної філософії: 1) об’єктивний ідеалізм (Іммануїл Кант, Ґеорг Геґель, Фрідріх Шеллінґ); 2) суб’єктивний ідеалізм (Йоган Фіхте); 3) матеріалізм (Людвіґ Фоєрбах). Головні досягнення (внесок у розвиток діалектики, методології, онтології, гносеології; дослідила проблеми «мікрокосмосу», зокрема його моральної складової, дослідила співвідношення пізнавальних, вольових, діяльних можливостей людини і суспільства; розкрила зв’язок між об’єктивними законами історії та діяльністю різних суб’єктів історичного процесу в різні епохи, дослідила взаємозв’язок людини і суспільства у перспективі подолання релігійного відчуження). Значення німецької класичної філософії для сучасної філософії.

Марксизм (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс). Соціально-економічні передумови, теоретичні джерела, природничо-наукові передумови). Головні проблеми (філософська антропологія, філософія історії, концепція методу, натурфілософія). Головні досягнення і характерні риси: синтез матеріалізму і діалектики, матеріалістичне розуміння історії, гуманізм, філософія як наука, проблема сутності людини, концепція соціального відчуження, поняття перетворюючої практики, ідея революційності суб’єкта історичного процесу, вчення про суспільно-економічні формації, роль власності на засоби виробництва в процесі зміни історичного часу, концепція діалектичного методу, діалектичний матеріалізм, обґрунтування безмежності пізнання людиною світу, нерозривність руху і матерії, класифікація форм руху матерії, матеріальна єдність світу).

Тема 12: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський, язичницький період. «Слово о полку Ігоревім» як явище історичного, художньо-естетичного значення в культурі східних слов’ян. Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Розуміння філософії як «любові до мудрості». Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, в творчості мислителів-«книжників» у період формування української нації (ХІV–ХV ст.). «Києво-Печерський патерик». Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького.

Класична доба розвитку української філософії (ХVІІІ–ХІХ ст.). Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович. Г. Кониський, Г. Бужинський, Я. Горка та ін.). Проблеми відношення людини і бога, природи і духу, простору і часу. Місце людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально гуманістична проблематика. Становлення Просвітництва в Україні. Г. С. Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г. С. Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог. «Філософія серця», її вплив на світову філософську думку. «Внутрішня людина». Концепція «сродної праці». Есхатологічні погляди Г. С. Сковороди. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велленський (Кавунник) та ін.). Академічна філософія в Україні (А. Дудрович, О. Новицький, С. Гогоцький, О. Козлов, П. Юркевич та ін.).

Особливості української духовності на межі ХІХ–ХХ ст. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М. Костомаров про український народний характер. Т. Шевченко як філософ. «Філософія серця» П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Екзистенціальні мотиви в творчості П. Юркевича. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Філософія І. Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Вплив «філософії серця» на формування «російського космізму», філософії всеєдності В. Соловйова, «філософії спільної справи» М. Федорова, на філософські погляди К. Ціолковського, О. Чижевського, М. Холодного. В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку. Методологічні основи фізичної економії С. Подолинського.

Філософія України в радянський період: втрати і досягнення. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві (Львівсько-Варшавська, «червоного позитивізму»). Розробка філософських проблем у пострадянській Україні.