3. Міжнародна торгівля і валютні курси.

Традиційною і найбільш розвиненою формою міжнародних економічних відносин є світова торгівля. Вона являє собою особливе місце в складній системі світогосподарських зв’язків. Міжнародна торгівля опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансферт технологій і т.п. Міжнародна торгівля є важливим стимулом розвитку та підвищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумовлюється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів. І таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва. Основними показниками міжнародної торгівлі є: величина загального експорту та імпорту країн, торгівельне сальдо країн, питома вага експорту (імпорту) країни в загальному світовому експорті (імпорті).

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Світовий товарний ринок – це частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі –продажу продуктів матеріального виробництва.

Міжнародна торгівля охоплює пересування, купівлю-продаж товарів, послуг та інформації за межі державного кордону певної країни. Продавцями і покупцями в цій сфері економічних відносин є державні організації, фізичні та юридичні особи. Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків – експорту та імпорту. Товари, що купуються і завозяться в країну, це ім­порт, а товари, що продаються і вивозяться — експорт. Сума експорту та імпорту кожної країни становить її зовнішньоторговельний товарообіг. Різниця між су­купним імпортом і експортом протягом певного періо­ду часу (рік, квартал та ін.) утворює сальдо торго­вельного балансу країни. Воно є активним (позитив­ним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, або пасивним (від'ємним), якщо ситуація протилежна. Розрахунки за зовнішньоторговельними операціями кожна країна здійснює у натуральних і вартісних по­казниках. Обсяг міжнародної торгівлі (товарообіг) підрахову­ють підсумовуванням тільки обсягів експорту.

Міжнародну торгівлю обслуговують грошові одиниці певних країн. З’єднуючою ланкою між національною та іноземними валютами виступає валютний паритет та валютний курс.

Валютний паритет – це співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо. Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс на Україні встановлюється НБУ як курс грошової одиниці України по відношенню до грошової одиниці іншої країни.

Валютний курс буває: 1. офіційний ( встановлюється державою та центральним банком); 2. ринковий (валютний курс визначається попитом і пропозицією); 3. крос – курс (співвідношення двох валют визначається через третю валюту). На зміну валютного курсу впливають наступні чинники:

Валютні курси значною мірою залежать від валют­ної політики центральних банків, зокрема від офіцій­них інтервенцій, які вони здійснюють на валютних ринках і які мають на меті підтримати ослаблені ва­люти, поглинаючи певну кількість їх надлишкової пропозиції. За відсутності належного результату цен­тральний банк застосовує інші економічні або адмініс­тративні методи, хоча вони мають обмежений і тимча­совий вплив на стан економіки та рівень валютного курсу.

13