- •Екзаменаційний білет № 21
- •Еволюція соціально-економічних систем: класична ринкова, командно-адміністративна, змішана, «соціально-ринкова».
- •2.Поняття і теорії капіталу, його форми.
- •Лозаннська школа (теорія «загальної рівноваги»).
- •Виробничий капітал. Основний та оборотний капітал, фізичне та моральне зношування, амортизація.
- •Англо-американська школа (теорії «часткової рівноваги»).
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Суть і різновиди "соціальної ринкової економіки". Національні моделі «соціальної економіки», їх особливості.
- •Продуктивність капітал). Норма прибутку на капітал. Економічна природа проценту. Теорії проценту в сучасній економічній теорії.
- •Шведська (Стокгольмська) школа.
- •Історичні форми економічної організації суспільства: натуральне господарство, товарне виробництво, їх організаційні риси та відмінності.
- •Особливості ринку капіталу і капітальних активів. Кредитний ринок та його рівновага.
- •Кейнсіанська традиція в економічній науці. Суть «кейнсіанської революції».
- •Об'єктивні умови виникнення товарного обміну. Розвиток форм обміну. Переваги товарного виробництва.
- •Праця: продуктивність та інтенсивність праці.
- •Кейнсіанство, неокейнсіанство, посткейнсіанство.
- •Екзаменаційний білет № 26
- •Категорія вартості (цінності) в економічній науці: альтернативні підходи.
- •Економічна суть заробітної плати, теорії зарплати.
- •3. «Класична традиція»: неокласицизм, неокласичний синтез (від «недосконалої конкуренції» Дж.Робінсон до «неокласичного синтезу» п.Самуельсона).
- •Екзаменаційний білет № 27
- •Товар та його властивості. Споживча і мінова вартість товару.
- •Ринок праці: попит та пропозиція, особливості ціноутворення.
- •Лібералізм, неолібералізм: центр (Чиказька школа), «праве крило» (Мізес,Хайек), «ліве крило» (Фрайбурзька школа).
- •Трудова теорія вартості в класичній та марксистській політичній економії.
- •Диференціація заробітної плати в умовах ринку.
- •Теорія і практика «соціальної ринкової економіки».
- •Теорія «факторів виробництва».
- •Системи оплати праці, їх суть та особливості. Втілив продуктивності на заробітну плату.
- •Міжнародна торгівля і світове господарство.
- •Теорія «граничної корисності» та суб'єктивна цінність блага. Сутність «маржиналізму».
- •Проблема безробіття, причини і види безробіття та шляхи вирішення проблеми.
- •Міжнародна торгівля і валютні курси.
2.Поняття і теорії капіталу, його форми.
Капітал як фактор виробництва являє собою майно (засоби виробництва), що належить підприємцям або іншим власникам і використовується в процесі створення товарів і послуг. Особливістю капіталу є те, що він має бути кимось нагромаджений, створений. Капітал існує лише у продуктивному використанні, саме тоді, коли його власники одержують доходи від користування та володіння своїм майном.
Матеріально-речова основа капіталу – засоби та предмети праці – перебуває в процесі постійних змін. Ті зміни, що започатковані в середині ХХ ст., називаються науково-технічною революцією. Вона має такі ознаки:
Широке застосування автоматично діючих машин, роботів, створення гнучких виробничих систем, здатних до швидкої перебудови на нові виробничі програми;
Масове застосування мікроелектроніки і нових засобів зберігання, опрацювання та передачі інформації, використання комп’ютерів у виробництві торгівлі, банківській сфері, освіті, побуті;
Переворот в енергетиці – використання електричної енергії, добутої з атомної та ядерної;
Застосування принципово нових предметів праці (полімерів, кераміки, напівфабрикатів, кераміки, напівпровідникових і надтвердих матеріалів);
Широке застосування у виробництві біотехнології, зокрема генної і клітинної інженерії, що революціонує систему охорони здоров’я, сільське господарство та інші галузі.
Капітал – це виробниче відношення ( а не просто засоби виробництва, гроші), за якого знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості служать знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченої праці.
Засоби виробництва, певні матеріальні блага не в усіх економічних системах були знаряддям експлуатації. Такої ролі вони не виконували за первіснообщинного ладу, оскільки вони були спільною власністю. Не могли вони бути засобом експлуатації й за часів рабовласницького ладу, бо раб належав до знарядь праці, не був вільним і не міг продавати свою робочу силу.
Загальне поняття “капітал” конкретизується у багатьох його формах: продуктивному, торговельному, грошовому, індивідуальному, акціонерному, основному, оборотному, міжнародному та ін. До цієї системи не належить дрібнотоварний сектор економіки (дрібні фермери, ремісники, торговці).
Витрати капіталіста на придбання засобів виробництва є незмінними, не створюють додаткової вартості й переносяться конкретною працею на новостворений продукт. К.Маркс назвав їх постійним капіталом.
Інша частина витрат капіталіста, яку він авансує на придбання робочої сили і яка змінює свою вартість процесі виробництва – це змінний капітал.
Аналогічну роль виконує і праця функціонуючого підприємця. Якщо він виступає одночасно і власником , то отримує за свою роботу працю підприємницький дохід. Якщо підприємець не є власником, він отримує платню.
Відношення додаткової вартості до змінного капіталу вимірюється нормою додаткової вартості:
M=m/v * 100,
Де: М – норма додаткової вартості, m - величина прибутку, v - вартість робочої сили. Цей показник характеризує зростання лише змінної частини капіталу.
Отже, капітал –це авансовані підприємцями у виробництво товарів засоби виробництва, грошові ресурси і засоби на оплату найманої праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців.