
- •Програма практики «соціально-педагогічна практика в школі»
- •1.1. Мета та завдання практики
- •Організація практики
- •Зміст соціально-педагогічної практики в школі
- •Етапи практики
- •1.5. Кваліфікаційні вимоги до професійних знань і вмінь студента
- •1.6. Завдання методиста практики
- •1.7. Вимоги до керівників баз практики
- •1.8. Завдання керівників баз практики
- •1.9. Права та обов'язки студентів-практикантів
- •1.10. Оформлення та захист звіту
- •Звітні матеріали з практики
- •Основні вимоги для отримання заліку
- •Кваліфікаційна характеристика соціального педагога
- •Основні функції та напрямки соціально-педагогічної діяльності в школі
- •Планування соціально-педагогічної роботи
- •Щоденник з соціально-педагогічної практики в школі
- •Довідковий розділ щоденника
- •Індивідуальний план роботи
- •Спостереження
- •План-конспект заняття з соціально-педагогічної практики в школі
- •Заключний розділ
- •Карта спостережень за учнем, схильним до девіантної поведінки
Планування соціально-педагогічної роботи
Планування соціально-педагогічної роботи передбачає визначення її змісту і структури на певний період. Практикується перспективне, календарне і поточне планування.
Перспективний план складається з таких розділів:
І. Аналіз проведеної роботи. У цьому розділі висвітлюються найбільш актуальні проблеми соціально-психологічної діяльності, стан соціального життя учнів, що перебувають у складній життєвій ситуації; якісний аналіз результативності роботи соціального педагога за минулий період; характеристика його соціальних зв’язків з іншими спеціалістами. Зібрана інформація узагальнюється і робляться висновки про те, що є об’єктом соціально-педагогічної діяльності на найближчий період.
ІІ. Мета і завдання соціально-педагогічної роботи. На основі досягнутого рівня соціально-опедагогічної діяльності та актуальних проблем, що характеризують процес становлення особистості дитини як суб’єкта соціального життя та процес створення педагогічно доцільного середовища, формулюється мета і завдання. Завдання визначають найближчу перспективу в розв’язанні проблем соціального життя і реалізуються в основних напрямах роботи.
ІІІ. Профілактична робота. У цьому розділі передбачають ся такі види діяльності соціального педагога: проведення соціологічних досліджень; розроблення соціальноорієнтованих навчальних програм, проектів і планів заходів для учнів різноговіку; соціальноопедагогічна, роз’яснювальна робота серед батьків; підвищення кваліфікації педагогів; профорієнтаційна робота; профілактика наркоманії, алкогольної та інших форм залежності; попередження педагогічної конфліктності; профілактика правопорушень, шкільної дезадаптованості, девіантної поведінки, дитячого травматизму; інформування щодо наслідків впливу шкідливих звичок на здоров’я дітей і молоді, пропаганда здорового способу життя; виявлення “групи ризику” серед учнів та проведення роз’яснювальної роботи.
IV. Охоронноозахисна діяльність. У цьому розділі перераховуються ті соціальні групи та окремі діти, стосовно яких навчальний заклад зобов’язується забезпечити гарантію соціальних прав. При плануванні необхідно передбачити координацію дій з іншими державними і громадськими структурами. До цього розділу можна включити: збір та аналіз інформації щодо дітей, які перебувають в складній життєвій ситуації (сироти,
біженці, неблагополучні сім’ї, жертви насильства); створення умов для опікунства і водночас позбавлення батьківських прав; надання матеріальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; розв’язання проблем соціальної адаптації багатодітних сімей; патронат дітей, що перебувають на обліку в комісіях у справах неповнолітніх і на внутрішкільному обліку; облік усіх випадків конфліктних стосунків; координація зусиль з іншими державними та громадськими організаціями, фондами, які можуть сприяти у розв’язанні поставлених завдань. Важливо заплановані види і форми роботи узгоджувати з чинним законодавством щодо охорони прав і свобод дитини.
V. Діагностична робота передбачає виявлення відхилень у певному мікросоціумі, конкретизацію проблем окремої дитини чи певної групи, що і дозволяє адекватно розв’язувати соціально-опедагогічні завдання. З цією метою передбачається розроблення програм психолого-опедагогічного діагностування окремої особистості, мікрогрупи; добір конкретних методик для уточнення висунутої гіпотези; аналіз та узагальнення результатів діагностичної роботи; використання результатів діагностування в шкільній практиці для визначення пріоритетних напрямів подальшої діяльності.
VI. Корекційно-реабілітаційна робота. У цьому розділі передбачається робота з метою зміни та вдосконалення особистих якостей, особливостей життєдіяльності та створення умов для розвитку потенційних можливостей осіб з функціональними обмеженнями, активне залучення їх до всіх форм суспільного життя.
Соціальний педагог виявляє та розробляє графік індивідуального відвідування осіб з обмеженими фізичними можливостями дітей, що перебувають на індивідуальному навчанні. Передбачається допомога особам, що потребують соціальної реабілітації та адаптації з використанням очної та дистанцій ної форми; реалізація довготривалих програм корекційної роботи з різними віковими групами дітей; надання консультативної допомоги.
Окремо слід виділити соціально-реабілітаційну роботу із сім’єю, що передбачає як індивідуальний вплив, так і контакти з усією родиною. Основна мета – виведення членів сім’ї зі стресового стану, що може бути викликано тяжкими захворюваннями, конфліктними стосунками, безробіттям, різними формами залежності тощо. Своєрідної корекційної роботи потребують молоді сім’ї, що може організовуватися з такими напрямами: підготовка молоді до сімейного життя; запобігання сімейним конфліктам; допомога молодим батькам, піклування про збереження репродуктивного здоров’я. До цієї роботи можна залучати юристів, економістів, наркологів, гінекологів, сексопатологів, психотерапевтів тощо.
Виправдовують себе такі форми роботи, як лекторії, дискусійні клуби, пошта довіри, психологічний театр мініатюр, шоупрограми, тематичні КВК, психологічне консультування, фотовиставки, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір’я, виставки дитячих творів, святкування Дня матері тощо.
Календарний план дозволяє окремо виділити і рівномірно розподілити ті заходи, що проводяться регулярно. Це консультування, зустрічі з адміністрацією закладу, організаційно-педагогічні наради, виїзди в державні заклади соціального захисту, наради з питань планування та аналізу роботи, оформлення документації.
План-графік на день необхідний для того, щоб рівномірно розподілити час і не втратити послідовність у роботі. Слід пам’ятати, що третина часу має залишатися для термінової допомоги суб’єктам педагогічного процесу.
Поточне планування може здійснюватись у формі плану-сітки, що дозволяє наочно відбити основні види діяльності впродовж місяця. Для зручності регулярні заходи можна позначати за допомогою символів або використовувати різний колір.
Результативність роботи соціального педагога визначається тим, наскільки зміст його діяльності узгоджується із соціальним замовленням, що виражене в нормативно-правовій формі.
Увага соціального педагога має бути сконцентрована на процесі повноцінного становлення особистості дитини та створенні педагогічно доцільного середовища його розвитку. Успішність професійної діяльності залежатиме від точного визначення і чіткого формулювання проблем соціального особистісного становлення учнів. Подолання труднощів і забезпечення умов повноцінного соціального становлення в сприятливому соціальному оточенні є визначальним функціональним обов’язком. Тому значна частина часу буде приділена виявленню та формуванню соціальної проблеми окремої особистості чи мікрогрупи. Проблемні ситуації трапляються з кожною дитиною як результат дії суперечностей між новим рівнем соціальних вимог та сформованими життєвими стереотипами. Якщо в соціальному досвіді дитини не буде місця, наприклад, самостійному прийняттю рішень, то вона періодично потраплятиме в складну життєву ситуацію. Якщо найближче оточення не сприятиме, а, навпаки, посилюватиме життєві перепони, то дитина може уже потрапити в “групу ризику”. Тому при плануванні соціально-педагогічної діяльності необхідно точно орієнтуватися в проблемах соціального становлення дитини чи групи як суб’єктів соціального життя. На кожному етапі життєвого циклу можуть виникнути суперечності, які ні дитина, ні її найближче оточення розв’язати не зможуть. Тому, з’ясувавши сутність проблем, соціальний педагог формулює мету і завдання соціально-педагогічної діяльності на наступний період.
Реалізація плану роботи передбачає періодичний аналіз виконаних заходів та за потребою їх корегування. Є всі підстави вважати соціального педагога дослідником соціальної ситуації розвитку особистості, що має здійснюватися цілеспрямовано та систематично. Ефективність соціально-педагогічної роботи значною мірою залежить від продуманого перспективного та поточного планування.
ДОДАТОК 1.
(Титульна сторінка щоденника)
Міністерство освіти і науки, молоді спорту України
Головне управління освіти і науки
Харківської обласної державної адміністрації
Харківський коледж
комунального закладу
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради