80.Зв'язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.

Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, називається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції. Таким чином, інфляція витрат пов'язана зі скороченням сукупної пропозиції внаслідок дії несприятливих зовнішніх шоків – підвищенням цін на сировину, матеріали, номінальної заробітної плати тощо, які сприяють зростанню витрат виробництва, падінню обсягів випуску і зайнятості, зростанню безробіття. Цей тип інфляції призводить до стагфляції – ситуації в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.

Основними завданнями економічної політики є досягнення низького рівня безробіття та низького рівня інфляції. У короткостроковому періоді між рівнями інфляції та рівнями безробіття існує обернена залежність, яка має назву кривої Філіпса. Крива Філіпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів:  – очікуваної інфляції; – циклічного безробіття; – шокових змін пропозиції.  Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівняння кривої Філіпса: = е – β (u-u’) + e Інфляція = Очікувана інфляція – β Циклічне безробіття + Шоки пропозиції, де β – параметр, який показує, наскільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття; цей коефіцієнт завжди більший від нуля. Зазначте, що перед показником циклічного безробіття стоїть знак «мінус»: при високому рівні безробіття спостерігається тенденція до зменшення темпів інфляції. Отже, у короткостроковому періоді економічна політика, спрямована на зниження рівня безробіття, призводитиме до прискорення інфляції. Треба вибрати між: 1) політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими темпами приросту ВВП, що швидко знизить безробіття; 2) політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття. Цей вибір залежатиме від очікуваного рівня інфляції: чим більшим буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філіпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-яког рівня безробіття.

Крива Філіпса відображає обернений вплив інфляції на безробіття: чим вищі темпи інфляції, тим нижчий рівень безробіття. Це пояснюється тим, що високий рівень безробіття змушує найманних працівників погоджуватись на нижчу заробітну плату, що зрештою уповільнює зростання цін. за низького рівня безробіття легше вимагати високої заробітної плати, але наслідком цього буде зростання інфляції. Отже, низький рівень безробіття супроводжується високою інфляцією, а значне безробіття – низьким темпом інфляції. Втручання держави може знизити рівень безробіття, розширити сукупний попит. Напруга на ринку праці, яка виникне при цьому, сприятиме зростанню заробітної плати і цін, тобто інфляції. Для зменшення інфляції потрібно проводити політику обмеження попиту, що зумовить зростання виробництва і зростання безробіття. Їх збільшення стає платою за реалізацію антиінфляційної політики.

81. Державне регулювання зайнятості. Соціальний захист безробітних. Особливості ринку праці та стан безробіття в Україні

Ринок працi в сферi зайнятостi не може бути саморегулюючою системою. Регулювання процесів зайнятості населення проходить на трьох основних рівнях: державному, територіальному і на рівні підприємства. Для того, щоб політика регулювання процесів зайнятості була ефективною, слід добитися максимальної узгодженості дій на усіх рівнях, що призведе до покращення положення зайнятих громадян і тих, хто шукає роботу.

Бiльш питома i ефективна зайнятiсть досягається завдяки держ. регулюванню. 3айнятiсть тут повинна розглядатися як один iз головних орiєнтирiв розвитку eкон. системи, який визначає перегрупування фінансових, матерiальних i трудових ресурсів народного господарства, прiоритетних напрямiв НТП, розмiщення продуктивних сил, шляху підвищення якостi i рiвня життя.

Держ. полiтика зайнятостi населення в Укр. базується на таких принципах:

- забезпечення рiвних можливостей yciм громадянам в реалiзацiї права на вiльний вибiр виду діяльності вiдповiдно до здiбностей та професiйної підготовки;

- сприяння забезпеченню ефективної зайнятостi, запобiганню безробiття, створенню нових роб. мiсць

- координації дiяльностi у сферi зайнятостi з іншими напрямами соцiально-економiчної полiтики;

- забезпечення контролю профспiлок, спiлок пiдприємцiв, власникiв пiдприємств за виконанням заходiв щодо забезпечення зайнятостi населення;

- мiжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi проблем зайнятостi населення.

Основи соц.. захисту населення у сферi трудових вiдносин закладенi в Конституцiї Укр. i в Законi Укр. “Про зайнятiсть населення” .

Держ. гарантії зайнятостi населення в Укp.:а) добровiльнiсть працi i вибору виду дiяльностi; б) захист вiд необґрунтованої вiдмови в прийомi на роботу i незаконного звiльнення з роботи в) безкоштовне сприяння у виборі відповідної роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до професiйної пiдготовки, освiти, особистих i суспiльних потреб;г) виплати вихiдної допомоги i збереження середнього заробiтку на перiод працевлаштування працiвникам, якi втратили постiйне мicцe роботи;

д) безкоштовне начання безробiтних новим професiям, перепiдготовка в навчальних закладах; е) виплати безробiтним допомоги по безробiттю, у встановленому порядку.

Kpiм того, Законом Укр. “Про зайнятiсть населення” передбаченi додаткові гарантії щодо працевлаштування працездатним громадянам, якi потребують соціального захисту, зокрема:

а) жiнкам, якi маютъ дiтей вiком до 6 poків; б) одиноким матерям з дiтьми до 14 рoкiв;в) молодi, яка закiнчила ocвiтy;г) особам передпенсiйного вiкy;д) особам, звільненим пiсля вiдбуття покарання.

Для їx працевлаштування мicцевi органи адміністрації бронюють на пiдприємствах уcix форм власностi з чисельнiстю понад 20 осiб близько 5% робочих місць заробiтничими професiями, в тому числi, з гнучкими формами зайнятостi.

У разi вiдмови у працевлаштуванні на роботу їх у цих межах державна служба зайнятостi стягує штраф за кожну таку вiдмову у розмірi 50 неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян.

Оскільки людина залишається без роботи через об’єктивні причини розвитку ринкової економіки, то суспільство зобов’язане турбуватися про неї. Турбота суспільства реалізується державою у вигляді системи соціального захисту безробітних та членів сімей, котрі знаходяться на їх утриманні. Така система визначається законодавством кожної країни. В Україні її визначають Конституція України (ст. 46) і Закон Укр. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Законодавством мають визначатися такі аспекти соціального захисту безробітних: джерело, за рахунок якого здійснюється соціальний захист. В Україні — це Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття . Усі застраховані особи є членами цього Фонду; принципи виплати допомоги, які передбачають: умови виплати; терміни виплати; розміри виплати; умови невиплати; компенсації і гарантії у разі втрати роботи для тих прошарків населення, які не спроможні на рівних конкурувати на ринку праці. Розмір допомоги застрахованим особам визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:до 2 років — 50 %;від 2 до 6 років — 55 %;від 6 до 10 років — 60 %;понад 10 років — 70 %.