74. Теорія розвитку. Економічне зростання та економічний розвиток. Проблеми економічного зростання в різних групах країн. Закляте «коло бідності».

Економічне зростання – це зміна результатів функціонування економіки і спожитих ресурсів. Кінцевою метою економічного зростання є споживання.

Економічний розвиток – це перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не лише збільшується виробництво товарів і послуг, але й впроваджується виробництво нових з використанням новітніх технологій.

Економічне зростання становить зміст економічного розвитку, є його складовою частиною. Економічне зростання відбиває кількісні зміни в економіці, а економічний розвиток – якісні зміни. Показники економічного зростання: реальний ВНП; структура реального ВНП; реальний ВНП на душу населення; темпи економічного зростання.

В розвинутих країнах. Причини уповільнення економічного зростання пов’язують зі зниженням темпів поліпшення виробничої функції, (уповільненням темпів зростання продуктивності праці). Дехто з фахівців вважає, що людство ввійшло в стадію уповільнення науково-технічного прогресу, бо в світі продукують менше нових ідей про те, як поліпшувати виробництво життєвих благ. Інші вказують на динаміку якості робочої сили (освітній рівень, який погіршується). Зниження відсотка інвестицій у ВВП, це пов’язано із низьким рівнем заощаджень, що веде до значного попиту фірм і держави на кредит та до високих процентних ставок, які несприятливо позначаються на інвестиційних видатках. Окремі економісти вважають, що насправді темпи зростання ПП не сповільнилися, і суть справи полягає в проблемі вимірювання обсягу продукції та продуктивності праці (напр.. якщо зростає к-сть комп’ютерів – підвищення ПП легко виміряти, а якщо в країні виготовляють потужніші комп’ютери, то це підвищення якості може не відобразитись на показнику ПП).

В країнах що розвиваються. Країни, що розвиваються різняться між собою за здатністю підтримувати темпи економічного зростання і підвищувати життєвий рівень своїх громадян. У цих країнах основу економічного зростання становлять – прир. рес., трудові рес., капітал і технологія. Поклади корисних копалин розміщені не рівномірно. У більшості країн переважає тропічний клімат, який не сприяє високопродуктивній праці. Обмежена ресурсна база. Працівники недостатньо забезпечені устаткуванням та інструментами. Обмежений людський капітал в наслідок мізерних видатків на освіту, недоїдання, низький рівень писемності, виїзд із відсталих до розвинутих країн працівників із високим рівнем кваліфікації (трудової еліти ), країни стикаються з перешкодами на шляху збільшення частки заощаджень та інвестицій у ВВП, вони надто бідні щоб заощаджувати. У більшості країн застосовують відсталі технології та методи виробництва. Несправедливі і громіздкі податки, що підривають стимули до праці й інвестування, корупція та хабарництво.

«Закляте коло бідності». Усі економічно-відсталі країни мають низький дохід на душу населення. Низькі подушні доходи означають низькі заощадження, які обмежують процес інвестування у фізичний і людський капітал. Невеликий обсяг капіталу на працівника перешкоджає впровадженню техніки та зростанню ПП. Низька ПП спричиняє низькі доходи. Щоб розірвати коло бідності потрібно підвищувати темпи нагромадження капіталу, збільшити частку інвестицій в ВВП і стимулювати обмеження зростання населення.

Низький подушний дохід

Низька ПП

Низький рівень заощаджень

Швидке зростання населення

Низький рівень інвестування у фізичний і людський капітал

. 75. Макроекономічний аналіз інфляції. Форми відкритої інфляції.

Інфляція – це довгострокове стійке підвищення аг рівня цін, яке приз до знецін грош і зниж їх куп спроможності.

Виклик перенавантаж сф обігу не забезпеч тов. і послугами. При аналізі слід враховувати реакцію суб’єктів, пробл інфл очікування. Адаптивні інфл очікув спирається на х-ку змін інфл в мин. Рац очік грунт на аналізі майб змін за рах ек політики. Інфл очік скорроч, якщо поведінка прогноз сприятливою.

Види: а) за темпами росту цін: помірна, голопуюча, гіперінфляція.

б) за ст. росту цін: збаланс і незбалансовану.

в) за ст. : очікувану і неочікувану.

Інфл пов’язана з чинниками: 1) монетарні пов’язані з зб грошей в обігу; 2) немонетар – перерозподіл нац. Дох, зміна структури поп.

3 осн силм, що призводять до інфл: держ монопол на емісію грош; моноп профспілок; моноп найбільших фірм.Для х-ки інфл викор сукупн пказників: рівень інфл, рівень інфл з врахув індексів цін,темп зрост і приростуінфл.

При аналізі пров досл прогностичн х-ру. Застос правило величини 70, яке вираховує к-сть років потрібних для поддвоєннярівняя цін. 2Р=70/темп інфл.

Розрізняють приховану і відкриту інфл. Прихована – заморож цін і дох , встановл гранич цін і тотальний адмін. Контроль.

Відкрита економіка має форми : інфл попиту. Інфл пропоз і структурну інфляцію.

Інфл попиту в моделі AD-AS Інфл витрат

AD₃

P AD₂ AS P AS3

AD_{1 2}

P ₃ E_{3 1 1}

P ₂ E_{2 2}

P ₃ E₁

Q1 Q2 Q3

Дуфляційний розрив Інфляційний розрив

A D,AS

AS AS

K AD AD

E E

L M

Y

Y Y_F

KL – дефл розрив, коли AS>AD ML – інфляційний розрив

76. Соціально-економічні наслідки інфляції

Наслідки інфляції різноманітні і суперечливі:

1. Інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином.

2. Високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм та домогосподарств. В результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бюджету. Платою за це є ріст процентних ставок та прибутків, а інвестиції починають носити короткостроковий характер.

3. Населення та корпорації прагнуть матеріалізувати грошові кошти, які швидко знецінюються. Результатом є ріст сукупного попиту і ріст цін (інфляція попиту).

4. Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції.

5. Відбувається знецінення амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Крім того, знецінюються грошові заощадження населення, банківські вклади, облігації, страховки, готівкові гроші.

6. В результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники.

7. Росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється втеча капіталів за кордон.

8. Знижується політична стабільність у суспільстві, росте соціальна напруженість.

9. Змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету. Звужуються можливості держави для проведення експансіоністської фіскальної та монетарної політики. Зростає бюджетний дефіцит і державний борг, запускається механізм їх відтворення.

10. Інфляція приводить до прихованої конфіскації грошових коштів у населення і підприємств через податки. Це має місце внаслідок того, що платники податків через зростання номінального доходу автоматично потрапляють до більш високої групи оподаткування. В результаті і у населення, і у підприємств вилучають частину доходів, які не є прибутками і які повинні були йти на поточні витрати.

11. Ефект Танзі-Олівера. Суть: інфляція знецінює надходження від оподаткування (якщо податки нараховані в ІІІ кварталі, а виплачуються вони в ІV кварталі, то при гіперінфляції суми знецінюються за цей проміжок часу).