Економічна теорія

22.Сутність капіталу, його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма. Промисловий капітал та його кругообіг. (Басок м)

Капітал — система відносин економічної власності при капіталізмі, за яких знаряддя праці та інші об'єкти власності дають змогу власникам знарядь привласнювати частину чужої неоплаченої праці у всіх сферах суспільного відтворення.

Визначальна роль у пізнанні сутності цієї економічної категорії належить характеристиці суспільної форми, відносинам економічної власності. Саме тому "капітал — це не річ, а певне суспільне, належне певній історичній формації суспільства, виробниче відношення, яке представлене в речі й надає цій речі специфічного суспільного характеру.

Засоби виробництва, матеріальні блага не на всіх етапах цивілізації були знаряддям експлуатації. За первісного ладу вони були спільною власністю, а за рабовласницького — раб належав до знарядь праці, не був вільним і не міг продавати свою робочу силу. Здебільшого така ситуація складалася і за феодалізму. Правда, земля у власності феодала частково виконувала роль знаряддя експлуатації, оскільки він віддавав певну її частину селянинові, який за це змушений був кілька робочих днів тижня працювати на полі феодала-власника.

Економічною передумовою виникнення капіталу є товарне виробництво, зокрема, та стадія його розвитку, коли товаром стає робоча сила. Цей процес розпочався у період первісного нагромадження капіталу.

Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари та послуги), які обслуговують процес створення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.

Соціально-економічну форму капіталу визначає взаємодіючий рух підприємницької та особистої власності економічних суб’єктів у процесі їх виробничо-господарської, комерційної діяльності та отримання відповідних доходів.

23. Основний і оборотний капітал. Час обороту капіталу та його складові частини. Показники ефективності використання основного та обігового капіталу. Рентабельність.

Основний і оборотний капітал

Оборотний капітал  ( підприємства, фірми,  інших установ) – це такий капітал, який бере участь у виробничому процесі і отриманий дохід дальше переноситься на створення продукції. Цей капітал є повністю в русі і призначений для розширення виробництва. До нього входять купівля засобів виробництва, ресурсів, праця людей.

     Основний капітал -  це головний капітал, який виконує переважно виробничу функцію ( будівлі, устаткування, машини та ін.). Цей капітал потребує постійного оновлення з боку виробника. Застаріла техніка і устаткування приноситиме великі затрати на виробництво товарів і буде не конкурентною на ринку товарів та послуг.

Для основного капіталу є така характерна ознака як знос капіталу.

Знос основного капіталу поділяється на:

1. Фізичний знос – це втрата основного капіталу під дією природи або виробітку. В результаті чого він втрачає свої якості і на придатний для подальшого експлуатування. Наприклад: для виробництва гайок, завод використовує верстатний станок. Допустимо, що цей станок буде працювати 10 років. Після десяти років виробник буде змушений замінити його на новий, або по ремонтувати старий. В обох випадках виробникові потрібно буде застосувати новий основний капітал для подальшого виробництва гайок.

2. Моральний знос – це такий знос капіталу, при якому подальша експлуатація даного предмета приносить збитки.  При моральному зносі потрібна часткова або загальна оновленість виробництва. Наприклад: Сьогодні виробник для виробництва зошитів використовує певний верстат який виготовляє 1000 шт. за годину. Через два роки на ринку появляється новий верстат, але з більшою продуктивністю (1500 шт. годину ), і меншими затратами праці. Можна зробити висновок, якщо виробник не оновить свій основний капітал, його продукція буде дорожчою і не конкурентно-здатною на ринку.

Основою морального зносу основного капіталу  є науково-технічний прогрес, який змушує виробників до переоснащення виробництва. Для того, щоб частково оновити свій основний капітал підприємства роблять певні відрахування доходу в амортизаційний фонд.Амортизація – це поступове оновлення основного капіталу за допомогою відрахувань з доходу підприємства.

Час обороту капіталу та його складові частини

Оборот капіталу відбувається у часі.

В своєму русі він проходить стадію виробництва і дві стадії обігу.

Час, на протязі якого авансований капітал проходить стадію виробництва і стадію обігу, становить собою час обороту капіталу.

Час обороту в свою чергу складається з часу виробництва, тобто часу, на протязі якого капітал перебуває в сфері виробництва і з часу обігу, тобто часу, на протязі якого капітал перебуває в сфері обігу.

Важливу частину часу виробництва становить робочий період тобто час, на протязі якого предмет праці піддається безпосередній дії праці і створюється готовий продукт.

В робочий період створюється додаткова вартість.

Визначення кількості оборотів капіталу здійснюється за формулою:

N = O / o

де N - кількість оборотів капіталу, О - рік, о - час обороту даного капіталу.

Показники ефективності використання основного та обігового капіталу. Рентабельність.

 Рентабельність основного капіталу — це відношення балансового прибутку до середньої вартості основного капіталу. Аналогічним чином розраховується рентабельність оборотного капіталу. Рентабельність активів буде розраховуватися як сума даних коефіцієнтів або відношення балансового прибутку до сукупності активів підприємства.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системоюекономічних показників, насамперед оборотністю оборотних коштів.

Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість одногоповного кругообігу коштів з моменту перетворення оборотних коштів угрошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції та їїреалізації. Кругообіг коштів завершується зарахуванням виторгу на рахунокпідприємства.

Оборотність оборотних коштів неоднакова на підприємствах якоднієї, так і різних галузей економіки, що залежить від організаціївиробництва і збуту продукції, розміщення оборотних коштів та іншихфакторів. Так, у важкому машинобудуванні з тривалим виробничимциклом час обороту коштів найбільше, швидше обертаються оборотнікошти в харчовій і видобувних галузях промисловості.

Оборотність оборотних коштів характеризується низкоювзаємозалежних показників: тривалістю одного обороту в днях,кількістю оборотів за певний період - рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих на підприємстві оборотнихкоштів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).

Ефективність використання оборотних коштів визначається швидкістюїхнього руху - швидкістю обороту або оборотністю. Чим швидшездійснюється кругообіг оборотних коштів, тим менша їхня сума буде потрібнопідприємству для успішного виконання виробничої програми.

Кругообіг оборотних коштів обчислюється з моменту оплатипідприємством матеріальних цінностей, необхідних для виробництвапродукції, до повернення цих коштів у вигляді виручки від реалізації продукції.