3.2.4. Види рекламно-інформаційних послуг

Визначають такі основні засоби рекламного інформування:

реклама в засобах масової інформації (реклама у пресі, реклама по радіо, реклама по телебаченню, реклама у кіно);

поштова реклама (розсилання матеріалів за списком, розсилання матеріалів за принципом “в кожний дім”);

зовнішня реклама (вулична реклама, реклама на транспорті, реклама у місцях зосередження людей);

комп’ютеризована реклама (рекламна інформація, яка поступає на комп’ютерні термінали, рекламна інформація, яка поступає на екранне табло);

міжособистісне спілкування (зв’язки з представниками засобів масової інформації);

експонування (організація виставок, галерей, стендів).

Надання інформаційних послуг полягає в інформуванні клієнтів про:

графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров’я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

послуги, які можна отримати в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Надання пропагандистських послуг полягає в:

підготовці та розміщенні документальних, інформаційно-пропагандистських, навчальних фільмів в ефірах телеканалів;

підготовцй та розміщенні рекламних роликів та роліків профілактичної спрямованості;

підготовці та розміщенні соціальної реклами на бігбордах, в транспорті та в інших місцях громадського призначення;

розробці та виданні інформаційно-рекламних буклетів, листівок, пам’яток, плакатів.

В сучасній літературі з технологій застосування соціальної реклами в практиці діяльності закладів соціального спрямування [8] визначено основні вимоги до змістового наповнення ефективної реклами, а саме:

використання різних рекламних прийомів;

поєднання змісту, поліграфії, художнього оформлення та інших засобів;

комплексність в забезпеченні змістовної, поліграфічної та художньої якості;

вдало розроблена концепція.

Варто відзначити, що особливого значення поліграфія набуває, якщо носієм реклами є друкована продукція, наприклад, плакати, роздаткові матеріали різного типу тощо. А ось вулична реклама – реклама на біг-бордах потребує, в першу чергу, чіткої презентації ідеї.

Таким чином, говорячи про ефективну соціальну рекламу, необхідно брати до уваги всі її характеристики, особливості впливу на клієнтів і можливості інформаційного та емоційного впливів.

3.2.5. Створення і використання прес-релізу як форми взаємодії зі змі

З метою розповсюдження інформації про діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, закладів соціального спрямування можна використати прес-реліз (від англ. release – випускати, дозволяти, друкувати).

Прес-реліз - офіційна заява для друку, одна з основних форм мвзаємодіїсоціального педагога зі ЗМІ

Прес-релізи можуть вміщати пропозиції нових видів діяльності, послуг для клієнта; їх опис; фото; інформацію про спеціалістів; проблемні повідомлення.

У практиці соціально-педагогічної роботи найбільш поширені такі види прес-релізів, як: анонс, запрошення, інформування, резюме, констатація.

При написані прес-релізу необхідно застосовувати такі прийоми:

намагатися дивитися на речі очима журналістів;

відмежовувати у своєму тексті від „стереотипної” точки зору, від коментарів;

висувати тільки актуальні, цікаві і багаті інформацією теми;

ясно викладати тему;

віддрукувати кожну сторінку тексту на окремому аркуші через 2 інтервали;

повторювати на другій сторінці заголовок і дату;

супроводжувати текст чіткими фотографіями;

розробити яскравий слоган;

забезпечити повноту викладення питання за принципом відповідей на питання – хто, що, з ким, де, коли і як, для чого і чому:

Правила складання прес-релізу:

слово “прес-реліз”, назва (слоган);

вказівка на дату та місце (адреса організації, контактний телефон);

назва організації, її емблема (логотип);

заголовок, що привертає увагу;

повні дані про подію, послугу чи вид допомоги;

головний зміст повідомлення (Що? Де? Коли? Чому?);

анонс чи зміст матеріалу ( події, заходу);

за бажанням – додаткова інформація, яку журналіст може використати в статті.

бажано уникати спеціальних термінів;

у випадку згадки про тих чи інших осіб необхідно вказувати повністю їх посаду.

Орієнтовну схему складання прес-релізу подано в Додатку З.

Питання та завдання для самоперевірки:

В чому полягають соціально-педагогічні можливості ЗМІ ?

Визначити основні переваги взаємодії зі ЗМІ в соціально-педагогічній роботі.

Назвати специфічні ознаки соціальної реклами та її основні види.

Охарактеризувати основні види прес-релізів.

Завдання до практичних занять:

Провести аналіз різних видів інформаційно-рекламної продукції центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (робота в підгрупах).

Розробити зміст та макет буклету ( плакату). Захист авторських проектів.

Завдання для самостійної роботи:

Розробити різні види прес-релізів: анонс, запрошення, інформування, резюме, констатація.

Розробити систему унаочнення (символіка, логотип, слоган, плакати, листівки) для проведення рекламної кампанії.

Література:

Баранчик С. Духовність в Україні і ЗМІ// Україна на порозі третього тисячоліття: духовність як основа консолідації суспільства – К, 1999 – т.15. с 589-597.

Закон України „Про рекламу”, вiд 03.07.1996 , № 270/96-ВР.

Васильев Г.А., Поляков В.А. Основы рекламной деятельности: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 414 с. – (Серия «Профессиональный учебник: Маркетинг»).

Лютий В.Н. „Робочі матеріали по темі: Взаємодія зі засобами масової інформації в соціальній роботі”// Теорія і практика соціальної роботи: профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі. – К: Християнський дитячий фонд; Академія праці і соціальних відносин, 2000. – 86 с.

Мякота В. Реклама та рекламна діяльність.- Х.: Фактор 2003. – 252 с.

Соціальна педагогіка: мала енциклопедія/ За заг.ред.проф.І.Д.Звєрєвої. – К.: Ценр учбової літератури, 2008. – 336 с.

Роль засобів масової інформації та інших джерел у формуванні здорового способу життя молоді / О. Яременко, О. Балакірєва, Н. Бутенко, О. Вакуленко та ін. – К: Український інститут соціальних досліджень, 2000.- 212 с.

Тимошенко (Стрелковська) А.Л. Соціальна та комерційна реклама: спільне та відмінне / Соціальна робота в Україні: теорія і практика: науково-методичний журнал. – К., 2006. - №2. С. 41-50.

Третій сектор в Україні: проблеми становлення / М.Ф. Шевченко (кер. авт. кол.), В.А.Головенько, Ю.М.Галустян та ін. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 173 с.

Федотова Л.Н. Социология массовой коммуникации. Учебник для ВУЗов – С-Пб.: Питер.- 2004 –400 c.

3.3. Технології вуличноїсоціальної роботи

3.3.1.Мета та завдання вуличної соціальної роботи

В сучасний період здійснення докорінних змін в політиці, економіці, соціальній сфері, коли відбувається критичне переосмислення суспільних і моральних цінностей, здійснюється пошук нових форм соціальних інновацій та соціальних технологій . В умовах становлення незалежної України виникли та набули розвитку і поширення технології, методи і форми соціальної роботи, яких не було на початку її становлення, зокрема метод соціальної вуличної роботи.

Практика соціальної роботи останніх років переконливо доводить, що саме соціальна вулична робота і є однією з інноваційних і, на думку фахівців, прогресивних форм соціальної роботи, особливо, в умовах великого міста. Діяльність вуличних соціальних працівників спрямована на профілактико – діагностичну, консультативну роботу з дітьми та підлітками, що більшість свого вільного часу проводять на вулиці, на організацію їх змістового дозвілля та пропаганду здорового способу життя. Специфіка здійснення завдань соціальної роботи в умовах вуличного простору зумовила пошук нових форм її організації. Основною структурною одиницею діяльності соціальних працівників та педагогів стає мобільна група вуличної роботи. Очолюють її, як правило, соціальні педагоги Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, координатори програми “Ігротеки на вулицях”.

Аналіз практики реалізації програм вуличної соціальної роботи з подолання бездоглядності та безпритульності, програм профілактичної спрямованості, програм по організації форм дозвіллєвої діяльності дітей та молоді дозволив визначити певні теоретичні засади функціонування методу вуличної соціальної роботи.

Мета соціальної вуличної роботи в умовах великого міста полягає в:

покращенні положення та здоров’я дітей та молоді шляхом вивчення іхніх потреб та соціальних проблем і надання їм можливої соціальної допомоги в звичних для них умовах вуличного середовища;

спонуканні дітей та підлітків до встановлення відносин з людиною чи групою що піклуються про них та з тими, хто може допомогти їм в організації змістовного дозвілля;

допомозі „дітям вулиці” в реалізації їх прав та потенційних здібностей, можливостей , обдарувань.

До основних завдань вуличної соціальної роботи можна віднести :

встановлення довірливих відносин з кризовими категоріями дітей та молоді , які більшість часу перебувають на вулиці і потребують допомоги соціального працівника (педагога);

сприяння в усвідомлення і прийнятті позитивних стереотипів соціальної поведінки;

залучення громадськості до вирішення соціальних проблем “вуличних” категорій дітей та молоді;

консультування з питань, важливих для даної категорії, з дотриманням принципів анонімності та конфіденційності;

переадресування до інших існуючих інститутів соціальної допомоги;

допомога в захисті від будь-якого фізичного та психічного насилля;

надання первинної медичної допомоги;

надання інформації про шляхи збереження здоров’я; сприяння прийняттю здорового способу життя;

здійснення профілактичної роботи щодо попередження правопорушень та злочинності серед дітей та молоді;

надання мінімальних соціальних послуг ( доставка їжі, одягу тощо ).

Порівняно з іншими видами соціальної роботи, що реалізуються в закладах, організаціях, установах, вулична соціальна робота має певні переваги. Реалізація цих переваг можлива при виконанні наступних умов:

Можливість встановлення інформаційного та особистісного контакту з значною кількістю людей.

Здійснення діагностики соціальної ситуації (визначення кількості представників окремих категорій, їх реальних проблем та потреб).

Здійснення соціальної допомоги на території клієнта, в умовах близького для нього середовища.

Пропаганда та популяризація системи соціальної роботи серед населення, залучення потенційних волонтерів.

Сучасна практика соціальної роботи дозволяє назвати такі типові організаційні форми вуличної соціальної роботи: рейд, ігротека, дискотека, вуличний театр, мітинг, маніфестація, вулична хода, робота виїзного пункту соціальної підтримки (консультування), пункти інформаційно-консультативної роботи з наркозалежними тощо.