
- •Вміння користуватись комп'ютером
- •Користування комп'ютером/вік
- •Вміння користуватись комп'ютером / освіта
- •Рівень користування комп'ютером/стать
- •Проведення вільного часу – це заняття за комп'ютером?
- •Рівень користування Інтернет
- •Користування Інтернет /вік
- •Користування Інтернет в Інтернет-кафе
- •Вміння користуватись комп'ютером /матеріальне становище сім'ї
- •Застосування регресії
- •Висновки:
Застосування регресії
Сводка для модели |
||||
Модель |
Н |
R-квадрат |
Скорректированный R-квадрат |
Стд. ошибка оценки |
1 |
,432a |
,187 |
,185 |
,68614 |
a. Предикторы: (конст) s13a_10. Регiон-10, s4. Ваша освiта:, s1. Ваша стать: |
Дисперсионный анализb |
||||||
Модель |
Сумма квадратов |
ст.св. |
Средний квадрат |
Щ |
Знч. |
|
1 |
Регрессия |
193,530 |
3 |
64,510 |
137,028 |
,000a |
Остаток |
842,700 |
1790 |
,471 |
|
|
|
Всего |
1036,230 |
1793 |
|
|
|
|
a. Предикторы: (конст) s13a_10. Регiон-10, s4. Ваша освiта:, s1. Ваша стать: |
||||||
b. Зависимая переменная: o3. Чи вмiєте Ви користуватися комп'ютером? |
Коэффициентыa |
||||||
Модель |
Нестандартизованные коэффициенты |
Стандартизованные коэффициенты |
t |
Знч. |
||
B |
Стд. Ошибка |
Бета |
||||
1 |
(Константа) |
,977 |
,068 |
|
14,289 |
,000 |
s1. Ваша стать: |
-,062 |
,032 |
-,041 |
-1,901 |
,057 |
|
s4. Ваша освiта: |
,238 |
,012 |
,430 |
20,161 |
,000 |
|
s13a_10. Регiон-10 |
,004 |
,005 |
,015 |
,689 |
,491 |
|
a. Зависимая переменная: o3. Чи вмiєте Ви користуватися комп'ютером? |
Залежна змінна: Чи вмієте Ви користуватися комп'ютером?
Незалежні: стать, освіта та регіон. Тож можемо прослідкувати, що вміння користуватись комп'ютером найбільше залежить від освіти (0,000), потім вже від статі, і зокрема, не залежить від регіону.
Висновки:
На підставі даного аналізу можемо зробити наступні висновки:
Гіпотеза №1 "Вміння користуватись комп'ютером в українського населення на високому рівні."- спростована, адже більшість ( 56,8 %) – не вміють і ніколи не користувались, тоді як 28, 3% респондентів вміють працювати та іноді користуються, і лише 13, 8% постійно використовують комп'ютер в своїй роботі. На підставі цього можемо зробити наступні висновки: серед населення України все ще вагомий відсоток, котрі не вміють користуватись комп'ютером. Більше того, на превеликий жаль, що такий малий відсоток використовують його у своїй роботі ( але ж знову таки: тут варто відмітити ту характерну рису, що велика частка працездатного населення – це люди старшого віку, котрі навіть не вважають за потрібне у житті навичку користуватись комп'ютером.
Гіпотеза №2 "Молодь має значно більші навички користування комп'ютером" підтверджена. Серед тих, хто вміє та постійно користується на роботі: 39,4% респондентів віком до 30 років, 54,2% - від 30 до 55 років, і 6,4% - старше 55 років.
Гіпотеза №3 "Рівень користування комп'ютером залежить від освіти"- підтверджена. Найбільший рівень вміння та постійного користування комп'ютером (37,8%) серед людей з повною вищою освітою( спеціалістів, магістрів, аспірантів, науковців); найнижчий ( 2,0%) та (4,8%) серед людей із початковою освітою та середньою загальною відповідно. Серед тих, хто не вміє та ніколи не користувався комп'ютером все повністю навпаки: найменший відсоток(7,0%) – люди з повною вищою освітою, на найвищий( 36,8%)- люди з початковою освітою.
Гіпотеза №4 "Рівень користування комп'ютером не залежить від статі". рівень тих, хто вміє користуватись комп'ютером та використовує постійно його у своїй роботі серед жінок (51,2%), тоді як серед чоловіків – 48,8%.
Частка жінок серед тих, хто не вміє користуватись комп'ютером складає 56,4%, серед чоловіків – 43,6%. Але коефіцієнт Крамера вказує на те, що зв'язок дуже слабкий, тож дана гіпотеза підтверджується.
Гіпотеза № 5 "Більшість вільного часу люди проводять за комп'ютером"- спростована. Тож перевіряючи гіпотезу цю гіпотезу, визначили: 81,6% респондентів зазначили, що не проводять таким способом свій вільний час, тоді як 18,4% - проводять. Тут варто сказати про те, що час, проведений за комп'ютером – це не тільки заняття, а й інформаційний пошук, робота у комп'ютерних мережах.
Гіпотеза №6 "Рівень користування Інтернет – високий"- спростована. Варто відмітити те, що 68,2% респондентів не мають потреби та ніколи не користувались Інтернетом, і 31,8% користуються. На підставі цього варто відзначити: українське населення знаходиться на етапі поступового розвитку та оволодіння навичками користування Інтернет ( але якщо в даному випадку ми говоримо про потребу користування, то слід зазначити, що звісно, дані є репрезентативні, бо ж в опитуванні брали участь особи різноманітних професій та соціальних прошарків, і потреба користування Інтернет дійсно є далеко не в кожного).
Гіпотеза №7 "Рівень користування Інтернет залежить від віку" -підтверджена.
Серед всіх респондентів, ті хто найбільше користується Інтернетом вдома(54,2%)- особи, віком від 30 до 55 років, 37,4% - молодь до 30 років, та ті, хто не користується Інтернетом – найменший відсоток (19,0%) - молодь до 30 років.
Гіпотеза №8 "Значна частка населення України користується Інтернетом в Інтернет-кафе" - спростована. Тільки 2,8% респондентів користуються послугами Інтернет в Інтернет – кафе, тоді як 97,2% не користуються.
Гіпотеза №9 "Рівень вміння користування комп'ютером та Інтернет залежить від матеріального стану сім'ї"- підтверджена. Рівень вміння користуватись комп'ютером значно нижче (83,5%) – у сім'ях з низьким рівнем матеріального становища, ніж у сім із високим ( 16,5%).
Тож даючи загальний висновок, я не можу залишить осторонь цієї проблеми.. Ми живемо в 21 столітті, але рівень використання комп'ютерної техніки та Інтернет далеко не ідеальний, в тому плані, що він надто низький. Звичайно, технології та прогрес постійно рухаються вперед, тож якщо б ми мали дані опитування, проведеного в 2010 році, то і результат, безумовно був би зовсім іншим. Як рекомендація : населенню потрібно розвиватися: духовно, морально.. Можливо віртуальне життя, котре вирує в мережі Інтернет інколи просто замінює цей світ; можливо інформація не завжди достовірна, але ж Інтернет – це один із шляхів до розвитку… Говорячи про індивіда, котрий живе в інформаційному суспільстві, важко сказати, що він не має навичок володіння комп'ютерною технікою. А от чи є в нього потреба завжди працювати з комп'ютером? Можливо із-за зовсім низького матеріального стану, сім'я не в змозі забезпечити дитину комп'ютером.. А ще варто сказати про те, що велика частина респондентів нашого дослідження – люди старшого віку.
Звичайно, ситуація бажає кращого. Тож будемо вірити в те, що культура нашого населення та навички його оволодіння комп'ютерною технікою та мережею Інтернет досягнуть високого рівня. Задля цього на підприємствах, організаціях необхідно проводити безкоштовні курси щодо оволодіння цими навичками.