
- •Відповіді на білети з охорони праці
- •1. Зміст поняття охорони праці
- •2. Техніка безпеки при роботі на підмостках та риштуваннях
- •Державний і громадський контроль за охороною праці
- •2. Техніка безпеки при роботі з переносними, приставними драбинами, на люльках
- •1. Охорона праці підлітків
- •2. Горіння речовин (спалах, займання, самозаймання)
- •1. Охорона праці жінок
- •2. Причина виникнення пожеж на будівництві
- •1. Види інструктажів з охорони праці та їх зміст
- •2. Група горючості матеріалів, вогнестійкість
- •1. Виробничий травматизм і профзахворювання
- •2. Пожежна безпека для захисту об’єктів
- •1. Основні причини травматизму і профзахворювань та заходи їх запобігання
- •Причини нещасних випадків на виробництві
- •2. Вимоги пожежної безпеки при виконанні будівельних робіт
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •2. Основні причини електротравматизму та фактори, які впливають на ступінь ураження
- •1. Вимоги безпеки праці на будівельному майданчику (огородження, сигналізація, попереджувальні написи)
- •2. Крокова напруга
- •Дія напруги кроку
- •1. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Мал. 1. Психрометр Августа. Мал. 2. Психрометр Асмана: 1 — вентилятор, 2 — психрометричні термометри; 3 — піпетка для змочування вологого термометра.
- •2. Захисне заземлення, занулення
- •1. Вимоги до складування матеріалів
- •2. Безпечні вимоги звільнення від дії електричного струму, правила поведінки під час грози
- •Звільнення потерпілого від дії електричного струму в установках понад 1000 в відкиданням проводу ізольованою штангою
- •1. Вимоги безпеки при роботі з ручними інструментами
- •2. Індивідуальні засоби захисту від електроструму, написи, плакати
- •1. Виробнича санітарія та гігієна праці для своєї професії
- •2. Перша допомога при обмороженні, тепловому та сонячному ударах
- •1. Загальні вимоги безпеки під час експлуатації будівельних машин і механізмів
- •2. Фізіологія праці та режим роботи
- •1. Техніка безпеки при роботі з електрифікованими інструментами
- •2. Шкідливі виробничі фактори та захист від їх впливу на організм людини
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Панель, що всмоктує
- •1. Техніка безпеки при роботі з пневмоінструментами
- •2. Вимоги до освітлення, опалення, вентиляції
- •1. Приточні прорізи; 1. Приточні прорізи;
- •2. Витяжні прорізи. 2. Витяжні прорізи
- •1. Колективні заходи захисту від електроструму
- •Заземлення Занулення
- •2. Послідовність та засоби надання першої допомоги. Перша допомога при опіках
- •1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •2. Перша допомога при запорошуванні очей, при пораненнях, ударах
- •Накладання пов’язки при травмуванні ока
- •Підвішування руки на хустині
- •Підвішування руки на полі піджака
- •1. Статична електрика та захист від її дії
- •2. Припинення кровотечі з рани, вуха, носа
- •Гумовий джгут для зупинки кровотечі
- •Етапи накладання джгута
- •1. Техніка безпеки при роботі з лебідками
- •2. Правила надавання першої допомоги при отруєнні та ураженні електрострумом
1. Статична електрика та захист від її дії
Статична електрика — це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, речах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу. Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини, як на виробництві, так і в побуті.
У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:
наливання електризуючих рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуари, цистерни та інші ємкості;
протікання рідини по трубах, ізольованих від землі або по гумових шлангах (із збільшенням швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшується);
очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами та подібних процесів;
перемішування речовин у змішувачах.
Фізіологічна дія статичної електрики залежить від звільненої під час розряду енергії і може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх.
Ці уколи й поштовхи безпечні, тому що сила струму статичної електрики дуже мала. Але такий вплив може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху поблизу незахищених рухомих частин устаткування або падіння з висоти.
Накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час користування одягом із штучного волокна, вовни, шовку, взуттям з підошвами, що не проводять електричного струму, виконання робіт з речовинами — діелектриками та
шліфувальною шкуркою.
Дія статичної електрики для людини безпечна, бо сила струму дуже мала, але:
розряд енергії відбувається у вигляді помірного і сильного уколу або поштовху;
вплив зарядів може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху поблизу незахищених та рухомих частин, перебування на висоті;
іскрові розряди можуть спричинити спалах або вибух горючих речовин;
вибухи при перевезенні рідин у незаземлених цистернах.
Заходи щодо захисту від статичної електрики:
заземлення технологічного устаткування, трубопроводів, апаратів;
застосування загального і місцевого зволоження повітря в небезпечних приміщеннях робочої зони, якщо це допустимо за умовами виробництва;
використання струмопровідної підлоги, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичних рукавичок;
іонізація повітря, застосування індукційних або тканинних нейтралізаторів, паст.
2. Припинення кровотечі з рани, вуха, носа
Навіть відносно неглибокі поранення можуть супроводжуватися кровотечею: капілярною, артеріальною, венозною.
Якщо пошкоджена артерія – колір крові яскраво-червоний, кров б’є фонтанчиком. Артеріальна кровотеча найбільш небезпечна, допомогу потерпілому треба надавати негайно. За капілярної кровотечі кров виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.
Гумовий джгут для зупинки кровотечі
Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлюючої пов’язки. Якщо кровотеча з великої артерії, то для її зупинки до рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлюючу пов’язку, джгут, закрутку.
У разі кровотечі зі стегнової артерії джгут накладають вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкірну і нервові закінчення. Під джгут вкладають записку із зазначенням часу його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами. Використовувати джгут понад дві години небезпечно – може омертвіти кінцівка.
Якщо протягом двох годин немає можливості забезпечити додаткову допомогу і кровотеча продовжується, то через 1,5-2 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад здавлюючим тампоном) а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану по можливості стискають пальцем, після чого заповнюють марлевими тампонами.
Якщо рана знаходиться в паху або під пахвою, джгут не можна використовувати. У такому разі в рану також вкладають тампон, а потім (якщо немає вивихів і переломів) кінцівку згинають і прив’язують до тулуба.
Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі стерильного бинта, обробленої 3% розчином перекису водню. Тампони можна залишати в носі 24 год.