
- •Глава III. Конструкторський блок проектування
- •15. Геометричний розрахунок ка
- •16. Розрахунок центровочних і моментних характеристик ка
- •Продовження таблиці 16.1
- •Продовження таблиці 16.1
- •Продовження таблиці 16.1
- •17. Навантаження діючі на конструкцію ка
- •18. Конструкційні матеріали ка
- •19. Розрахунки на міцність в процесі проектування ка
- •Глава IV. Проектування систем життєзабезпечення ка
- •20. Системи забезпечення теплового режиму
- •21. Вибір параметрів космічного радіатора
- •22. Розрахунок параметрів фотоелектричної батареї
- •23. Розрахунок буферної хімічної батареї (бхб)
- •24. Розрахунок парашутної системи
- •25. Розрахунок параметрів дмп
- •26. Розрахунок системи протиметеоритного захисту
- •27. Проектна розробка апарату спуску
- •28. Проектування системи аварійного порятунку (сап)
Глава III. Конструкторський блок проектування
15. Геометричний розрахунок ка
Геометрія КА обумовлена вимогами функціонування і обмеженнями на компоновку у складі РН. На етапі визначення параметрів КА нульового наближення розрахунки починаються з визначення статистичного об’єму компонування.
Об’єм КА можна представити у вигляді суми об’ємів окремих модулів, відсіків і блоків, наприклад для КК зразка „Союз”:
VКА=VАВ+VОВ+VАС, (15.1)
де VАВ – об’єм агрегатного відсіку;
VОВ – об’єм орбітального відсіку;
VАС – об’єм апарату спуску.
Якщо КА виконано по модульній схемі, то загальний об’єм компоновки записується як
VКА=VАГ+VСЖЗ+VКВ, (15.2)
де VАГ – об’єм агрегатного модуля;
VСЖЗ – об’єм систем життєзабезпечення КА;
VКВ – об’єм корисного вантажу (наукової апаратури, складових життєдіяльності екіпажу, технологічного обладнання та інше).
В свою чергу кожний із відсіків (модулів, блоків, систем, вузлів) складається з суми складових, об’єм яких можна розрахувати виходячи з середньостатистичних показників щільності компоновки тої, чи іншої складової.
Об’єм агрегатного відсіку можна представити у вигляді суми об’ємів двигуна та систем, що обслуговують його функціонування.
, (15.3)
де
– об’єм двигуна;
– паливних баків;
VБОК – об’єм баків окислювача;
VБГ – об’єм баків горючого;
– об’єм системи наддуву;
–
об’єм компоновки пневмогідросистеми.
Об’єми перерахованих складових знаходяться як
;
; (15.4)
;
;
; (15.5)
; (15.6)
;
(15.7)
У формулах (15.4 - 15.7)
– щільність компоновки двигуна;
– щільність компоновки пневмогідросистеми;
– коефіцієнт тягоозброєності (при
використанні маршового двигуна);
– коефіцієнт надлишку об’єму на газову
подушку і арматуру паливних баків;
– вага ПГС, що задана через статистичний
коефіцієнт від тяги двигуна;
– тиск витіснення компонентів палива;
– тиск у шаробалонах системи наддуву;
і
– питома вага окислювача і горючого;
К – коефіцієнт стехіометрії окислювача і горючого.
Якщо в склад агрегатного відсіку входять системи життєзабезпечення, то в формулу (15.3) необхідно додати об’єм під їх компоновку:
, (15.8)
де
– вага бортової кабельної мережі;
– щільність компоновки систем
життєзабезпечення,
.
Об’єм орбітального
відсіку можна розглянути як суму об’ємів
функціонального простору членів екіпажу
,
систем життєзабезпечення екіпажу –
,
науково-дослідної апаратури –
,
продуктів життєдіяльності –
,
конструктивного оформлення –
:
, (15.9)
де
; (15.10)
,
; (15.11)
,
; (15.12)
,
; (15.13)
,
; (15.14)
де n – кількість членів екіпажу.
Об’єм апарату
спуску (АС) дорівнює сумі об’ємів
робочого простору екіпажу Vек=n·V1ек,
парашутної системи VПС з
щільністю компоновки
;
двигуна м’якої посадки VДМП
з щільністю компоновки
:
службово-інформаційної апаратури VСІА
з щільністю компоновки
;
конструкції з теплозахисним покриттям
Vконс.АС із щільністю компоновки
:
, (15.15)
де
; (15.16)
; (15.17)
; (15.18)
; (15.19)
(15.20)
У формулі (15.17)
–
питома вага парашуту,
;
–
навантаження на м2 міделя парашуту,
.
При визначенні габаритних розмірів КА обмежуючим параметром є діаметр аеродинамічного обтікача, що в більшості випадків дорівнює діаметру РН. Якщо –невідомі ні діаметр РН ні його стартова вага, то спочатку розраховують наближену вагу РН за формулою
, (15.21)
де
– відносна стартова вага, або вага РН
із розрахунку на 1т корисного вантажу
при виводі на проміжну орбіту (Н≈200км),
а потім знаходять діаметр РН
, (15.22)
де
– стартова вага РН з щільністю компоновки
~1 т/м3.
При відомому значенні діаметру РН (що приймається або стандартним, або „круглим” числом) діаметр КА
,
а довжина відсіку пропорційна загальній довжині, що знаходиться наближено як
·
. (15.23)
При визначенні габаритних розмірів окремих складових виходять із наближеної геометричної форми: сфера, циліндр, тор, конус, прямокутник (плита), паралелепіпед і т.п. Прирівнюючи геометричний об’єм до розрахункового, задаючи обмежуючий розмір (довжину, висоту, ширину чи діаметр), знаходять інші розміри.
Якщо в складі КА знаходиться маршовий двигун, то його габарити і розташування в значній мірі впливають на геометричну компоновку КА в цілому.
Орієнтировочні
значення геометричних параметрів
двигуна можна оцінити через секундну
витрату палива
.
Для рекомендованих значень тиску в
камері згоряння
площа критики сопла наближено дорівнює
. (15.24)
Після визначення
діаметра критичного перетину
інші розміри камери двигуна знаходять
із співвідношень(рис.15.1):
Рис. 15.1 |
Об’єм камери згоряння дорівнює
де
|
Діаметр камери згоряння знаходиться по формулі
,
де
– витратонапруженість;
–
секундна масова витрата палива.
Якщо в складі КК знаходиться АС (апарат спуску), його геометрія має відповідати стандартним вимогам геометрії (рис. 15.2).
Рис. 15.2 |
На
рис. 15.2
Площа сонячних батарей в нульовому наближенні може бути розрахована за спрощеною формулою
Додаткові геометричні параметри КА визначаються шляхом прорисовки компоновки.
|