ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………………………..3

2. Проблеми неповної сім'ї………………………………………………..5

3. Технології створення та прийняття законів…………………………..9

4. Висновки…………………………………………………………..........23

5. Перелік використаної літератури……………………………………..25

ВСТУП

У найновіших дослідженнях з питань “юридичної техніки” з’являється ще один напрям та предмет вивчення “юридична технологія”. Юридичну технологію можна розуміти як:

а) заснований на певних принципах, планах і прогнозах процес підготовки, оформлення і обнародування різноманітних правових актів, у ході якого використовуються необхідні засоби, прийоми, способи і методи юридичної діяльності;

б) систему знань (науку) про засоби, способи і методи найбільш ефективної і планомірної юридичної діяльності. На думку Карташова

Юридична технологія – це сокупність принципів, прийомів, процедур формування і реалізації всіх видів юридичної практики, які створюють свого роду “правову техносферу”, стан якої визначається досягнутим рівнем економічного, технічного і культурного розвитку конкретної держави. Юридична технологія – це не тільки сокупність, а і послідовність способів ціленаправленого перетворення соціально значимої інформації у новий ефективно діючий правовий акт.

Головне завдання юридичної технології як науки – виявлення економічних, політичних, соціальних, юридичних та інших закономірностей з метою визначення і використання якісних і ефективних юридичних дій та операцій, що потребують мінімальних засобів і методів, людських та інших ресурсів вцілому.

За останніми даними проведеної перепису населення, неповні сім'ї в України складають 30% від усієї кількості сімей, які проживають на величезній території цієї країни. Цей відсоток найбільш низький у порівнянні з цифрами інших країн. Так, наприклад, у США таких сімей зафіксовано 33%, у Великобританії 38%, у Швеції 54%, але найбільша кількість неповних сімей, що становить 64%, - в Ісландії.

Якщо задуматися і порівняти ці країни за загальною кількістю повних і неповних сімей, то напрошується висновок, що Росія, з її величезним населенням, стоїть не на останньому місці, а значить, потрібно рухатися у напрямку поліпшення якості сімейного життя. Тим не менш, це все-таки великий відсоток. В середньому, кожна 5-а сім'я виховує дитину без одного з батьків.

Вважається, що сім'я - це кілька людей, які живуть разом на одній території і намагаються зробити так, щоб інтереси і життєві позиції кожного з них були спільними для всіх. На жаль, виховання дитини в неповній сім'ї, де всі функції виконує тільки один з батьків, не завжди може бути вірним. Там, де виховання дитини покладено на плечі тільки мами чи тата, на безліч речей батько може не звертати уваги, але згодом виявиться, що саме такі ситуації могли допомогти у вирішенні майбутніх проблем. Головне - постаратися виховати в майбутньому чоловіку чи жінці характер і властивий тільки йому одному темперамент.

Проблеми неповної сім’ї

Родина – продукт суспільної системи, вона міняється зі зміною цієї системи. Важливі не тільки кількісні показники, але і якість родини. В даний час збільшується число дітей, що народжуються з психічними дефектами. Сучасна сім’я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. В сім’ї і через сім’ю формуються первинні ціннісні орієнтації і соціальні установки дитини, підлітка. Не потрібно забувати і про те, що сім’я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтації на трудове, суспільно-політичне життя людини. Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішуються з великими труднощами, тому що батьки нерідко не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості, яка формується. У цьому розрізі стає зрозумілим уся складність і трагічність наявності в суспільстві неповних сімей, які так чи інакше впливають на суспільно-політичне життя держави.¹

Перед тим як глибше торкнутися проблеми неповних сімей, варто з’ясувати, що слід розуміти під широковживаними поняттями “родина”, “сім’я”, дослідити головні засади повноцінних сімей. Тільки так можна буде найкраще з’ясувати ті причини, які зумовлюють виникнення неповних сімей, і звідси – проблеми неповних сімей.

Історії суспільства, за словами учених, уже нараховується менше чотирьох тисяч років. На всьому її протязі серце людини не втомлювалося збагачувати людські відносини й удосконалювати їх. Однієї з найбільших цінностей людини є любов. Саме в ній відкривається нескінченна цінність людської особистості, радість применшення себе заради того, кого любиш, радість продовження себе. Усе це виразилося в такому соціальному інституті як родина, сім’я.

У різні часи в різних народів існували різні погляди на родину, своє місце в ній, місце родини в суспільстві, з’являлося щось нове, але разом з цим залишалося, по суті, унікальним збагаченням людської душі – живої, шукаючої, що розвивається. Ідеальна родина немислима без любові.

У неповних сім’ях більш легше розвиваються такі негативні явища як розпуста, алкоголізм, наркоманія. Тому – проблеми неповних сімей – загальнодержавні проблеми, якими потрібно займатися: вивчати, досліджувати, виправляти ситуацію на краще. Створення соціальних служб сім’ї – важливий крок до попередження виникнення неповних сімей.

Відсутність матеріальної стабільності негативно відбивається як на дітях, так і на дорослих неповної сім’ї. Звідси нерідко схильність дітей з неповних сімей до антисуспільних дій – грабіж, крадіжки тощо.

Проблеми неповних сімей –загальнодержавні проблеми, якими потрібнозайматися: вивчати, досліджувати, виправляти ситуацію на краще. Любов – це тепло, ніжність, радість. Це головна рушійна сила розвитку людства, то заради чого існуємо всі ми, те що посуває людини до нерозважливо- героїчних учинків. У деяких країнах існує традиція, де родина складається за розпорядженням батьків. Так, і в нас у визначених соціальних шарах населення така ж ситуація має місце.Крім духовних сторін інституту родини найважливіша її функція – продовження роду. Проблеми родини – проблеми суспільства. Не раз філософи і соціологи порушували питання про кризу інституту родини, пророкували навіть її зникнення в майбутньому. Змінилася структура родини як малої соціальної групи: родини зменшилися, з’явилося чимало родин, що сформувалися після повторного шлюбу, матерів-одинаків. Але шлюб як і раніше має високий престиж, люди не хочуть жити на самоті.²

Держава повинна створювати умови для повноцінного розвитку сімей. В сучасних умовах охорона благополуччя сім’ї повинна вводитися в ранг державної політики і, насамперед – через гарантоване право на працю

кожної людини, кожної сім’ї, впровадження в життя програм, пов’язаних з підтримкою молодих сімей тощо.

Загальновідомо, що відчуття повноти життя створюють людині улюблена робота і благополучна родина. Вони піднімають і окриляють людину, роблять її життя осмисленим і цікавим. Тільки повна сім’я може дати дітям поштовх до створення вже своїх повноцінних родин.

Першою, і головною проблемою неповної сім’ї є, звісно, відчуття родинного дискомфорту, яке переживають діти в таких сім’ях. Відсутність батька (або мати) призводить до того, що у дитини з неповної сім’ї розвивається ряд комплексів, пов’язаних з неповноцінністю, відсутністю внутрішньої гармонії, психологічні зрушення по відношенню до створення в майбутньому власної сім’ї. Діти з таких сімей відчувають себе обділеними долею, відчувають заздрість по відношенню до тих, у кого є хороші і дружні родини.³

Другою важливою проблемою сучасних українських неповних сімей є проблеми матеріального достатку. У неповних сім’ях, як правило, побутові умови далекі від ідеальних. Тільки невелика частина неповних сімей може мати все необхідне для основних людських потреб. Відсутність матеріальної стабільності негативно відбивається як на дітях, так і на дорослих неповної сім’ї. Звідси нерідко схильність дітей з неповних сімей до антисуспільних дій – грабіж, крадіжки тощо.

Зрештою неповна сім’я – це і державна проблема. Велика кількість неповних сімей – це своєрідний індикатор внутрішнього життя суспільства. Чим вища їх кількість, тим більше негативних процесів є в середині держави, які потрібно вирішувати для виправлення ситуації.

Батьки з неповних сімей – є не настільки продуктивними працівниками, як ті працівники, які мають повноцінне родинне коло.

Захворюваність серед членів неповних сімей значно вища, ніж у повних сім’ях. Це можна пояснити як гіршими соціально-економічними умовами життя таких сімей, так і психологічними чинниками – постійне відчуття дискомфорту, самотності, непотрібності негативно впливає на самопочуття людини

У неповних сім’ях більш легше розвиваються такі негативні явища як

розпуста, алкоголізм, наркоманія. Тому – проблеми неповних сімей – загальнодержавні проблеми, якими потрібно займатися: вивчати, досліджувати, виправляти ситуацію на краще. Створення соціальних служб сім’ї – важливий крок до попередження виникнення неповних сімей.⁴

Держава повинна створювати умови для повноцінного розвитку сімей. В сучасних умовах охорона благополуччя сім’ї повинна вводитися в ранг державної політики і, насамперед – через гарантоване право на працю кожної людини, кожної сім’ї, впровадження в життя програм, пов’язаних з підтримкою молодих сімей тощо.