Розділ 2 функціонування французького артикля в науково-популярних текстах

2.1. Лексико-граматичні особливості французького науково-популярного тексту

В наше життя все більше і більше проникають різні форми науково-технічного та науково-популярного тексту, наприклад, у вигляді статей в науково-популярних журналах, різна документація і навіть статті в громадських періодичних виданнях, що стосуються нових наукових досягнень. Успішне розуміння досягнень сучасної техніки неможливо без оволодіння надійним і точним інструментом комунікації, яким є мова. Помилка в розумінні або в передачі думки в даній галузі може призвести до втрат, більш відчутних ніж наслідки, які можуть виникнути при неправильному прочитанні літературного тексту.

Досліджуючи роботи таких науковців як Р. А. Будагов та М. К. Морен, можна виділити такі основні форми науково-популярного тексту:

1. Стаття в науково-популярному виданні (журналі) характеризується, в першу чергу, досить великою насиченістю термінами і спеціалізованими словами, а також великою кількістю абревіатур.

2. Стаття в громадських періодичних виданнях (газети) характеризується, перш за все, більш простою подачею інформації (ніж у науково-популярних журналах) з мінімальним використанням спеціалізованих слів і термінів. Також автори таких статей уникають частого використання абревіатур, вживаючи замість них повне (розшифроване) найменування об'єкта [7; 10].

Отже, проаналізуємо лексико-граматичні особливості науково-популярних видань.

Особливістю мови науково-популярної літератури є наявність в ній лексики, яка називається інтернаціональна. Інтернаціональна лексика займає велике місце в наукових і суспільно-політичних текстах. Поряд зі словами повсякденного значення до неї входять слова, що виражають наукові, технічні та суспільно-політичні поняття, які і складають основну її частину.

Синтаксична структура простого речення не є характерною для наукової прози. Вона виступає як елемент розмовної мови в науковому повідомленні. Проте використання даної структури підпорядковане певним комунікативним завданням. Їх «виокремлення» робиться не для порушення встановлених норм, а для акцентуації тих частин висловлювання, які необхідно підкреслити.

Для визначення ролі артиклів необхідно дослідити стилістичну маркованість простих синтаксичних структур, які використовуються в науковій прозі для:

• повідомлення найбільш істотної думки (доказу, аргументу, факту) автора:

«... Ce projet existe: il s` appelle Teledisc ...» [27, с. 52];

• введення низки доводів, міркувань, які передують деталізованому розкриттю ідеї:

«... D` autre part, ces galaxies avaient également des mouvements désordonnés ...» [26, с. 87];

• підкреслення категоричності висновку, його безспірного характеру:

«En quelque sorte, une remise а l` heure des pendules biologiques» [28, с. 48];

• введення перерахування:

«... Et avec trois sortes de bossons: photons, gluons et Z, les particules d` interaction ...» [27, с. 17];

• формулювання результату експерименту.

У науковій літературі вставки (типу «особовий займенник або іменник у називному відмінку + дієслово дійсного способу») вживаються для того, щоб:

• посилатися на роботу декількох попередників;

• посилатися на якогось одного автора;

• вказати на свої спостереження.

Крім того слід зазначити, що в даний час спостерігається значне скорочення використання займенника першої особи. Безособовість, як засіб вираження узагальненості, є специфічною рисою сучасної французької науково-популярної літератури.

Іноді автори науково-популярних статей вдаються до використання виразних засобів, притаманних художній літературі, для того щоб підкреслити повсякденність або ознаку будь-якого явища або об'єкта. Такий прийом дозволяє уникнути зайвої сухості у науково-популярному тексті, надаючи йому деякі елементи емоційного забарвлення:

«... Béotien du «hacking», étudiant justement les ritueles de la DAO, je me retrouve brutalement accusé de délinquence informatique!» [26, с. 68].

З точки зору граматичних явищ, науково-популярний текст характеризується наступними особливостями:

• вживання означеного артикля однини в ролі узагальнюючого елемента:

«La sécurité des systèmes éléctroniques ne dépend pas seulement de la technique ...» [26, с. 70];

• в науково-популярному тексті найбільш загальні поняття часто конкретизуються в конструкціях, що мають значення часу або дати (la science du XX siècle). Це ж значення може висловлюватися словосполученнями, які складаються з найменування загального поняття і її тимчасової ознаки: la recherche actuelle.