18.Правління Олександра 1. Нова реформа щодо сплати податків та системи управління державними фінансами.

Микола 1 правив у 1825 – 1855рр., зосередив зусилля на зміцнення особистої влади і встановлення всебічного контролю у політичному, економічному і культурному житті країни. У 1827р. було заборонено приймати до гімназії дітей кріпосних селян. Новий університецький статут(1835р) практично ліквідував автономію університетів. Лютувала цензура. Власна його імператорська концепція для конституційних і революційних західних ідей у Росії, особливо після революції 1830 і 1848-49рр. в Європі.

У зовнішній політиці Микола 1 спирався на ідею капіталізму, яка спрямована проти османської імперії і панування мусульман над слов’янським населенням пд.-зх. Європи. Суперечка у Палестині, яка належала Османській імперії між католицькою і православними церквами щодо приналежності християнських святинь у Європі. Віфлеємі і Назареті на поч.. 1850-х роках набула статусу міжнародної проблеми. Микола 1 зажадав у Султана дати імператорові Росії протестувати всім православним на території Османської імперії, а отримати відмову, ввів російські війська в Молдавію і Валоосію. У листопаді 1853р. аркада адмірала Нахімова знищила турецький флот біля синопа. Великобританія і Франція, забезпечивши доброзичливий нейтралітет Австрії і Прусії, підтримали турок і почалася Кримська війна, головною воєнною операцією стала облога Севастополя британськими і французькими військами. 2 березня 1855р в розпал війни помер Микола 1, його спадкоємцем став син Олександр 2, який продовжував війну, доки 30 серпня (11 вересня) Севастополь не був зданий. За умовами підписаної 6 березня1856р. Паризької угоди Росії заборонилося мати на Чорному морі військово-морський флот, Військові фортеці та Арсенали і Росія відмовилися від свого протекторату над православними підлеглими султана. Вводяться новації щодо гільдійського збору та тогочасного переконаннями , перевірка торгівельних книг купців вважалася принизливим зайняттям однак необхідність в ній відчувалася все легальніше у зв’язку з належністю зборів до обсягів капіталу та почастішанням фактів приховування останнього від оподаткування. Уряд вирішує створити систему, яка б включала необхідність перевірок в принципі. Запроваджуються оклади до гільдійського збору для кожної гільдії незалежно від суми заявленого капіталу. На кожен патент купець міг відкрити визначенні число лавок. Паралельно запроваджувався білетний збір кожної лави, зверхстановленого числа на один патент. Міщани та прикажчики які не сплачували раніше промислових податків за новим порядком, змушені були купувати свідоцтва на розбірну торгівлю, сплачували суму зборів, що входила у її вартість. Таким чином патентна система не лише включала необхідність перевірок, а й передбачала розширення кола платників.!

19.Особливості в оподаткуванні за часів правління Миколи 1.

Пролітична ситуація в тогочасній Європі вимагала безпрецедентного зростання витрат на утримання армії.це спонукае Олександра 1 до нової реформи податків та системи управління державними фінансами.Міністром фінансів подаеться на розгляд імператора (план фінансів)-програма реформ з метою впорядкування дохдів та витрат держави.ЇЇ лейтмотивом було підвищення податків у кілька разів. Ставки гільдійського збору зросли до 4.75%.Значно були підвищенні індивідуальні акцизи(особливо на спиртне),гербовий збір,подушний податок.Запроваджений прогресивний податок на доходи поміщиків від землі.Запроваджуються оклади гільдійського збору для кожної гільдії незалежно від суми заявленого капіталу.Сплата провадилась шляхом викупу патенту.Паралельно запровадився білетний збір з кожної лавки зверх встановленого числа на один патент.