- •1.Передумови виникнення податків в Київській Русі
- •2.Політика князя Олега в галузі оподаткування
- •3. Княгиня Ольга та її реформи в оподаткуванні на землях Київської Русі
- •4. Християнство та податки, зумовлені його прийняттям в Київській Русі
- •5. Податковий тиск та загальна характеристика податків Золотої Орди.
- •6. Система збору податків на території руської держави в період монголо-татарської навали.
- •8. Реформування системи оподаткування після успішного завершення війни
- •9. Загальна характеристика система збору податків вкл.
- •10. Нерівність в оподаткуванні та причини іх виникнення в вкл
- •11. Особливості оподаткування в Україні за часів польського панування
- •12. Запровадження уставів та волоків польською владою
- •13. Загальна характеристика подимного оподаткування за часів панування Речі Посполитої.
- •14. Характеристика козацької казни та шляхи її наповнення
- •15. Податкова система запорізької січі
- •16. Податкова політика та реформи Петра і
- •18.Правління Олександра 1. Нова реформа щодо сплати податків та системи управління державними фінансами.
- •19.Особливості в оподаткуванні за часів правління Миколи 1.
- •20. Правління Олександра іі та його зміни в оподаткуванні.
- •21. Діяльність Олександра ііі в розрізі податків
- •24.Оподаткування на тер. Австро-Угорської імперії
- •25.Українська Центральна Рада і чотири універсали національного відродження
- •26. Державний переворот та проголошення Української Держави – Гетьманату
- •27. Податки у перші роки радянської влади
- •28. Податки періоду непу (1920-1922)
- •29. Особливості оподаткування в довоєнний період
- •30. Загальна характеристика структури податкових органів та податкової системи за правління Скоропадського.
- •31.Зміни оподаткуванні зумовленні утворенням унр та приходом до влади Директорії.
- •32. Податки у воєнні роки(1941-1945рр.)
12. Запровадження уставів та волоків польською владою
Практично зразу ж після Люблінської унії польська влада починає активне розповсюдження дії свого законодавства на нових територіях. Таким чином, на українських землях серед інших починають діяти «Устави та волоки», запроваджені у Польщі ще 1557 року королем Сигізмундом ІІ Августом. Волоками поляки називали одиницю площі земельної ділянки. За розміром вона практично прирівнювалася до використовуваних за часів Великого князівства Литовського «ланів» і стала одиницею поземельного податку, розмір якого складав від 10 до 30 грошів за одну волоку.
Згідно з уставами скасовувалися дворища як форма спільного землеволодіння. Кожен селянин отримував земельну ділянку у власність: вільний – 1 волоку, кріпак – 0,3 волоки. Фактично сталося зменшення площ сільськогосподарських угідь, що належали селянським господарствам. Паралельно це означало знищення общинної форми ведення господарства, якою і було дворище.
Оподаткування населення здійснювалося відповідно до родючості грунтів. Кращі орні землі відбиралися у державне володіння і передавалися магнатам і шляхті під фільварки. „Путні бояри” та „панцерні слуги” (професійні воїни) діставали по 2 волоки. Гірші землі поділялися між селянськими господарствами по одній волоці на дворище, а в деяких місцевостях – по половині або чверті волоки.
13. Загальна характеристика подимного оподаткування за часів панування Речі Посполитої.
Подимний податок – існував у Речі Посполитій. Він був запроваджений у 1629 році і спочатку повинен бути одноразовим. Проте вже в листопаді того ж року польський сейм знову вдався до нього, щоб заплатити війську. Подимний податок став регулярним. Головний фінансовий орган Речі Посполитої – скарб коронний – був неспроможний організувати складання точних відомостей про дими, тому доводилося миритися з подачею фальшивих відомостей і вимагати тільки сплати подимного податку за розрахунковими документами – квитами. Однак і це не завжди вдавалося, а випадки, коли подимне брали від більшої кількості димів, ніж у 1629, траплялися рідко. Власнику маєтку або його підданим чи представникам міст досить було скласти перед гродським урядом юрамент (присягу) про згорілі або спустошені дими, як збирачі податку (поборці) приймали це на віру. Мінімальна одинарна ставка подимного податку дорівнювала півзолотому від диму. З 1630 року часто збирався подвійний та потрійний податок. Саме подвійний подимний податок був типовим для Правобережної України в 30 – 40-х рр. XVIIстоліття. Виняток становив одноразовий подимний податок, що був у 1632 році та 4-кратний подимний податок, що був зафіксований у 1635 та 1643 роках. Зафіксована кількість оподаткованих димів у населення податків почала швидко зменшуватися з початком Національно-визвольної війни українського народу середині XVIIст. Це було зумовлено воєнним лихоліттям. Водночас істотно збільшилися кількість і кратність подимного податку, що визначалося насамперед потребою коштів на утримання війська. Так, у Волинському воєводстві у 1649 році збирали 4-кратний подимний податок, у 1650 році– подвійний, у 1653 році – однократний і два подвійних, у 1654 році – 9-кратний подимний податок, у 1655 році – 4-кратний і одноразовий.