- •Аналіз профілю колії, вибір розрахункового та швидкісного підйомів, випрямлення профілю.
- •Розрахунок маси складу
- •3 Перевірки розрахованої маси складу
- •У зв’язку з тим, що перед швидкісним підйомом, як правило, знаходяться елементи з легким профілем, можливо прийняти швидкість виїзду поїзда на перевіряючий підйом (Vн) не менше 70км/г.
- •Перевірка за довжиною приймально-відправних колій
- •Величина ωтр визначається за формулою:
- •4 Розрахунок і побудова характеристик сил, діючих на поїзд
- •5 Гальмові розрахунки
- •6 Побудова кривих швидкості руху та часу ходу поїзда
- •7 Визначення технічної швидкості руху поїзда по перегонам та в цілому по ділянці
- •8 Визначення часу ходу поїзда приблизним способом
- •9 Побудова кривих струму
- •10 Перевірка маси складу за нагріванням обмоток електричних машин
- •11 Визначення витрат електроенергії на тягу поїздів
- •12 Визначення коефіцієнта трудності ділянки
5 Гальмові розрахунки
Для забезпечення безпеки руху поїзда по ділянці необхідно знати максимально допустиму швидкість руху поїзда на схилах різної крутизни, тобто при екстреному гальмуванні поїзд на будь-якому схилі повинен бути зупиненим у межах заданого гальмового шляху.
Величина гальмового шляху нормується спеціальними розпорядними документами, які враховують категорію поїзда, швидкість його руху та величину уклону схилу. У курсовій роботі граничний гальмовий шлях вантажного поїзда приймається 1000м на схилах крутизною до 6‰ та 1200 на схилах крутіше 6‰ .
Допустимі швидкості початку гальмування можуть бути визначені аналітичним або графічним способом шляхом рішення гальмової задачі.
Як відомо, гальмовий шлях поїзда Sт є сумою підготовчого шляху Sп та дійсного гальмового шляху Sд:
, (5.1)
де Sп – підготовчий (перед гальмовий) шлях вантажного поїзда, м, який залежить від швидкості початку гальмування Vнт типу гальм, схилу та кількості осей у складі поїзда;
Sд – дійсний гальмовий шлях, м, на відстані якого поїзд рухається з діючими у повну силу гальмами (кінець шляху Sп збігається з початком шляху Sд).
Рівність (5.1) дозволяє визначити допустиму швидкість як величину, яка відповідає точці перетину графічних залежностей підготовчого шляху Sп та дійсного гальмового шляху Sд від швидкості руху поїзда у режимі гальмування.
Розрахунок підготовчого шляху ведеться за формулою:
,
(5.2)
де Vнт – швидкість з початку гальмування, км/год;
tп – час підготовки гальм до дії, с.
Число вісей у составі визначається за формулою:
n = ( n4 + n8 ) ∙ σ (5.3)
де n4 – чисто осей чотиривісних вагонів;
n8 – чисто осей восьмивісних вагонів;
σ – частка гальмових вісей у составі, σ = 0,98
n = (4∙ 15+ 8 ∙ 20)∙ 0,98 = 216
Час підготовки гальм до дії визначається за емпіричною формулою для складу, який має 200 осей і більше:
(5.4)
Знайдемо підготовчі шляхи для схилів 0; -6; -12‰:
с;
с;
с.
м;
м;
м.
Побудова залежності підготовчого гальмового шляху Sп від швидкості виробляється за двома точками. Одна з точок відповідає значенню Vнт=0 (у цьому випадку Sп=0), а друга може бути визначена для будь-якої вибраної швидкості Vнт (приймаємо рівну максимальній швидкості локомотива, V=80 км/год ).
Побудова дійсного гальмового шляху Sд=f(V) ведеться на тому ж графіку за питомою гальмовою характеристикою екстреного гальмування . Оскільки початкова швидкість гальмування невідома, побудова ведеться з кінця прийнятого гальмового шляху при швидкості V=0 заднім ходом.
Проекція точки схрещення прямої Sп=f(V) та ламаної кривої Sд=f(V) на вісь ординат (V) буде відповідати максимально допустимій швидкості поїзда при його русі по конкретному схилу.
Гальмову задачу вирішуємо для схилів 0,-6 та-12‰. Вибір групи схилів відбувається таким чином, щоб можна було на основі отриманих рішень побудувати узагальнену залежність Vmax=f(i) для всього діапазону зустрічних схилів заданого профілю.
Графічне рішення гальмових задач зображене на рисунку 2 у додатках.
