У зв’язку з тим, що перед швидкісним підйомом, як правило, знаходяться елементи з легким профілем, можливо прийняти швидкість виїзду поїзда на перевіряючий підйом (Vн) не менше 70км/г.

Для підвищення точності аналітичного розрахунку межований інтервал швидкостей розділяється на ряд інтервалів у межах 10км/г.

2. Перевірка за довжиною приймально-відправних колій

Поїзд розрахованої маси повинен відповідати за своєю довжиною корисній відстані приймально-відправних колій зупинних пунктів:

, (3.4)

де L_п – довжина поїзда, м;

L_ст – довжина приймально-відправних станційних колій, м.

, м (3.5)

де L_л – довжина локомотива, м

L_с – довжина складу, м;

10 – допуск на точність установки поїзда, м.

, м (3.6)

де m_i – число вагонів і-го типу у складі поїзда, од;

l_і – довжина вагона і-го типу за осями автозчеплення, м.

, (3.7)

де q_i – середня маса вантажного вагона брутто і-го типу, т

α_і – частка маси вагонів і-го типу у складі поїзда.

3. Перевірка на рушання з місця при зупинці на роздільних пунктах

   Маса поїзда, що розрахована за формулою (2.1), перевіряється також за умови рушання з місця при зупинках на роздільних пунктах. Дана перевірка обчислюється за формулою:

, т (3.8)

де F_кт – розрахункова сила тяги при рушанні з місця за нормативами ПТР, що встановлена для кожної серії локомотива, Н;

i_тр – схил зупинкового пункту, ‰ ;

ω_тр – питомий опір складу поїзда (основний та додатковий) при рушанні з місця, Н/кн;

P – маса локомотива, т.

Величина ωтр визначається за формулою:

, Н/кН. (3.9)

де α_і – частка у складі за масою вагонів і-го типу;

ω_трі – питомий опір при рушанні з місця вагонів, Н/кН.

Для вагонів з підшипниками кочення питомий опір при рушанні з місця, Н/кн.:

, Н/кН. (3.10)

де q_0i – маса, яка приходиться на вісь вагона і-го типу, т

Маса складу, що розрахована за умовами рушання з місця, повинна бути більше маси, обчисленої за розрахунковим підйомом:

При необхідності перевірки можливості рушання поїзда з місця при зупинках на перегонах слід виявити крутизну підйому, на яку головний локомотив може зробити рушання та розгін без допоміжного локомотива. Максимальна крутизна підйому, на якому забезпечується рушання з місця, визначається за формулою:

, ‰ (3.11)

де К – коефіцієнт, який враховує зростання опору при рушанні поїзда з місця, через розтягання вагонів на підйомі; можна прийняти К=0,77.

Усі розрахунки виконані на ЕОМ і наведені у додатках.

4 Розрахунок і побудова характеристик сил, діючих на поїзд

Для рішення рівняння руху поїзда та побудови кривої швидкості від колії V=f(S) графічним методом необхідно мати інформацію про величини питомих прискорюючи та сповільнюючи сил, діючих на поїзд у всьому дійсному діапазоні зміни швидкості поїзда при різних режимах його руху.

Характеристики питомих рівнодіючих сил розраховують і будують для умов руху поїзда за прямою та горизонтальною ділянкою колії.

Послідовність розрахунку функцій f_к-ω₀=f(V), ω_0х=f(V) та ω_0х+0,5в_т=f(V) зручно зробити розглядаючи таблицю 4.1. Обчислення ведеться відносно швидкостей від 0 до конструкційної Vк через 10км/год, а також для швидкостей відповідно характерним точкам тягової характеристики заданого локомотива: це швидкість виходу на автоматичну характеристику та розрахункова швидкість.

Таблиця 4.1 – Розрахунок сил, діючих на поїзд

№ рядка	Параметр	Діапазон обчислень та розрахункові формули
1	2	3
1	Vi, км/г	0,10,20,30,40,Vр,50,Vах,60,70,80,90,Vк
2	Fк, Н	Дані Fк відповідають параметрам зовнішньої тягової характеристики (номінального режиму) локомотива. Визначається для кожного значення швидкості, переліченого у рядку 1.
3	, Н/кН	Для кожного з наведених вище переліку швидкостей визначається за графіками, наведеними ПТР або за формулою (8), курсового проекту. Для V=0 підраховується, як при V=5км/г.
4	, Н/кН	Розрахунок ведеться за формулами (9-12), для V=0 підраховується, як при V=5км/г.
5	, Н	Перемножити дані рядка 3 на розрахункову масу локомотива: (23)

Продовження таблиці 4.1

6		, Н		Перемножити дані рядка 4 на масу складу: (24)
7		, Н		Додати дані рядків 5 та 6 за відповідними швидкостями.
8		,Н		Різниця рядків 2 та 7 відповідних швидкостей.
9		, Н/кН		Частка від ділення даних рядка 8 на масу поїзда: (25). За результатами розрахунку рядка 9 на графік наносять координати залежності
10		ωх, Н/кН		При русі на ланцюговій колії величина ωх визначається за формулою: (26) , Н/кн. Для V=0 підраховується, як при V=5км/г.
11		, Н		Перемножити дані рядка 10 на розраховану масу локомотива (27)
12	,Н		Сума рядка 11 та 6.
13	ω0х, Н/кН		Частка від ділення даних рядка 12 на масу поїзда: (28). За результатами розрахунку рядка 12 на графік наносять координати залежності

Розрахунок питомих сповільнених сил при механічному (колодочному) гальмуванні відбувається за формулою, Н/кн..

, Н/кн. (4.1)

де φ_кр – розрахунковий коефіцієнт тертя колодок об колесо;

при композиційних колодках:

, Н/кН. (4.2)

– розрахунковий гальмовий коефіцієнт складу, кН/кН:

, (4.3)

де ni – число осей відповідно у групах вагонів і-го типу;

– розрахункові сили натиску гальмових колодок відповідно на вісі і-го типу

вагонів (при композиційних колодках Крі=41,5кН/вісь);

σ – відсоток гальмових осей у складі.

При визначенні розрахункового гальмового коефіцієнта вантажних поїздів на схилах до 20‰ маса та гальмові засоби локомотива не враховуються.

У даній курсовій роботі розраховуються дві характеристики сповільнюючи сил при гальмуванні:

екстрене гальмування та

службове гальмування .

Розрахунки характеристик рівнодіючих сил проводимо на ЕОМ. Результати та креслення графіків залежностей, зображені на рисунку 1, приведені у додатках.