3. Структура аграрного права зк

Агр..право под..на публічне(регул. Сусп..,тобто публ.відносини по держ. впливу на відносини,які скл. В АПК)і приватне(регулюють суспільні (публічні) відносини по державному впливу на відносини, які складаються в агропромисловому комплексі, по його фінансуванню і кредитуванню із коштів державного бюджету, державній участі в розвитку інфраструктури АПК, державній організації науководослідних робіт, пов'язаних з проблемами розвитку аграрного сектора економіки і т. ін.). зокрема у США створення законодавчої бази про розв-к СГ посідає 1-ше місце. Тут раніше ніж в ін. країнах проявляється вплив д-ви на агр.. сферу діяльності. У 1980р. СГЗ-во США вийшло на 1-ше місце, тут воно орієнтується на підтримання сім.фермерства. з-н 1985р. «про продовольчу безпеку США» започаткував юр.засади нового етапу роз-ку СГ в цій кр. З-н від 1990р.»про охор.СГ забезпечення продовольчими товарами»поєднав зусилля фермерів і суспільство по вирішенню важливих питань у СГ. Основн вид – ФГ. З-н 1996р про удосконалення та реформув.СГ надав значну свободу в плануванні обсягів СГ в-ва. Основні засади ринкових господарств Німеччини: приватна власність на засоби СГ в-ва;при посиленні юр. В-сті власників за використання капіталу; вільна конкуренція ринку; забезпечення стабільної валюти; діє 1 з кращих систем соціального захисту населення від негативного впливу ринку. У Франції поширене 2 способи ведення СГ: прямий- землі СГ призначення оброблялися безпосередньо її власниками; непрямий – оброб.землі здійснювався ос.яка орендує в 1-го або декількох власників. В осн. Посід.СГ коопер.як основна форма господ-ня, поряд існ тов.-ва.АП-сини рег. Акодексом,який закр.існування різних форм вл-сті в СГ. Англія – спост.поєднання агр..сектору з промисловим капіталом, ств. Великі формування АПК.Забезп. та гарант волод. Землею рег. Актом про СГ землеволодіння від 1990р. У розвитку АП бере уч фермери,землевласники,найм.працівники, фкрм-ства обєдн в кооперативи.Польща – діє індивід-прив господарство.Д-ва стимул роз-к через закони Про захист СГ та лісових угідь, Про кооперативне право.ці закони закр. Досягнення продовольчої незалежн. Шл. збільш експорт, і зменшують імпорт. Росія форма ведення кооперативи різних форм.Д-ва спрям.політику на перехід від д-ної на приватну вл-сть на землю. Гарант. Та захист права приват власності на ЗД. В іноз. Кр. Через встановлену складну процедуру її відчуження.

№11

1. Х-ка зак-ва щодо організації юр.обслуговування і правової роботи в СГП недерж форми власності

В Україні колективні сільськогосподарські утворення (колгоспи) мають значний досвід юридичного обслуговування. Починаючи з 1960 р., юридичне обслуговування колгоспів здійснювали адвокати як члени юридичних консультацій. Згодом ці функції успішно виконували юристи, які працювали в складі міжгосподарських юридичних груп при районних управліннях сільського господарства. Основні права та обов'язки юрисконсульта колгоспу були вміщені у "Примірному положенні про основні функції керівників і спеціалістів колгоспів Української РСР", прийня­тому Радою колгоспів 20 грудня 1971 р. Цей акт діє і нині. У загальних положеннях цього акта визначено, яка особа може займати посаду юрисконсульта колгоспу, її основні обов'яз­ки, права та відповідальність. Згідно з цим актом юрискон­сульт відповідає за: 1) своєчасну постановку питання перед органами управління господарства та відповідними держав­ними установами про усунення допущених порушень чинно­го законодавства, положень Статуту колгоспу; 2) правиль­ність і достовірність поданих довідок, висновків, порушення встановленого законом строку давності щодо подання позову, до суду або строку щодо оскаржень судових рішень; 3) своє­часне подання слідчим органам матеріалів про вчинені злочи­ни та прийняття залежних від нього заходів по відшкодуван­ню матеріальних збитків, заподіяних господарству. Відповідальність юрисконсульта згідно з аграрним законо­давством може бути такою як і відповідальність інших поса­дових осіб, тобто дисциплінарною, матеріальною. Крім того, у відповідності з постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року діяльність юристів в підприємствах сільського господарства регламентується Інструкцією про порядок юридичного обслуговування колгоспів, затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР та Міністерством юстиції СРСР від 16 листопада 1984 року № 265/25 [7].У цих актах (обов’язкових лише для державних сільськогосподарських підприємств та рекомендаційних - для СГП) викладено завдання юристів, їхні права, обов’язки, а також коло питань, за правомірне вирішення яких вони несуть відповідальність як посадові особи. Штатний юрисконсульт повинен мати юридичну освіту. Він здійснює свої функції від імені суб’єктів підприємництва на підставі довіреності суб’єкта аграрного підприємництва без будь-яких ліцензій та свідоцтв. Отже, належна організація юридичного обслуговування сприяє своєчасному правовому захисту не лише статутних, майнових, виробничо-господарських, фінансових, земельних, трудових, а й інших прав і інтересів кожного сільськогосподарського підприємства, його членів та учасників. На превеликий жаль в значній більшості сільськогосподарських підприємств недержавної форми власності з різних об’єктивних і суб’єктивних причин відсутнє належне юридичне обслуговування. Ще нерідко значна частина СГП не має можливості кваліфіковано, належним чином примінити правові засоби по захисту власних майнових, фінансових та інших інтересів. Цьому заважає відсутність необхідних юридичних знань у спеціалістів для ефективного здійснення правової охорони конституційних прав їх членів, забезпечення дотримання засад матеріальної зацікавленості в результатах праці як від трудової, так і від діяльності конкретного СГП, реалізацію їх прав на майновий пай чи на земельний пай. Юридична служба покликана надавати юридичну допомогу таким новим формам господарювання як сільськогосподарським кооперативам, господарських товариствах, фермерським господарствам, приватним і приватно-орендним підприємствам з різних правових питань.

2. Правове регулювання СГ акціонерних товариств

Правове становище акціонерного сільськогосподарського товариства визначається нормами Закону "Про господарське товариство" від 19 вересня 1991 р. , ,ГКУ, ЗУ про акціонерні товариства та Статутом цього товариства. Більшість сільськогосподарських акціонерних товариств створювалася шляхом реорганізації колгоспів і радгоспів і сьогодні утворюється у зв'язку з реструктуризацією колективних сільськогосподарських підприємств. Такі акціонерні сільськогосподарські товариства сформували свої статутні капітали за рахунок об'єднання майнових і земельних часток (паїв) своїх засновників — колишніх працівників і пенсіонерів реорганізованих господарств, які вони отримали внаслідок реорганізації останніх. Засновниками всі власники майнових і земельних сертифікатів, що лишилися в реорганізованому господарстві, а також інші громадяни і юридичні особи. Вони повинні зробити повідомлення про намір створити сільськогосподарське акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію цього товариства За способом функціонування акцій законодавство відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.   Установчим документом є статут. Державна реєстрація у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання засновника "Про державну реєстрацію юридичних та фіз..осіб —   Сільськогосподарське акціонерне товариство може створювати резервний (страховий) фонд у розмірі. Особливістю є наявність натуральних фондів. Наприклад, в таких суб'єктах господарювання створюються насіннєвий і фуражний фонди, натуральний фонд зерна та іншої продукції тощо   Вищим органом є загальні збори, рада акціонерів товариства (наглядова рада), яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу Виконавчим органом, який здійснює керує його поточною діяльністю, є правління   За  правовим статусом АСГТ слід вважати утворенням корпоративного типу. Принциповою особливістю цієї групи аграрних підприємців є те, що ці товариства — об'єднання капіталу, а не особистої трудової участі. Майнова правосуб'єктність АСГТ безпосередньо пов'язана з правовим режимом майна акціонерних товариств,. ці товариства є власниками: майна, переданого їм засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариствами внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство. Вкладами учасників і засновників акціонерних товариств, можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Вклад (зокрема в натурі) оцінюється у гривнях і складає частку учасника та засновника у статутно­му фонді. суб'єктом права власності на майно може бути як саме товариство, так і гро­мадянин, який передав товариству "право користування" зе­мельною ділянкою, іншим майном та майновими правами. Крім того, учасник (акціонер) акціонерного товариства відкритого типу практично не обме­жений щодо розпорядження своєю часткою в майні цього то­вариства (він може передати її іншим особам). Тому, на від­міну від підприємств кооперативного типу, майно (чи його частка) такого товариства може стати об'єктом права влас­ності необмеженого кола осіб. На відміну від суб'єктів підприємництва коо­перативного типу (де, виходячи з суті обов'язковості трудової участі, члени мають право на девыденди частину прибутку залежно саме від трудової участі), в господарських товариствах на одержання дивідендів від участі в статутному фонді з чистого прибутку (зиску) товариства. Прибуток товариства утворюється з надходжень від госпо­дарської діяльності після покриття матеріальних та прирівня­них до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки до кредитних бан­ків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законо­давством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, зали­шається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його викорис­тання.