2. Порядок і методика виконання роботи

2.1. Визначення межі течіння і межі міцності полімерних плівок при їх розтягу та відносного видовження при розриві

2.1.1. Підготовка зразків до випробувань

З полімерних плівок у взаємоперпендикулярних напрямах вирі-зають по п’ять зразків у формі прямокутника шириною 10±0,2 мм і довжиною 130 мм. Краї зразків повинні бути рівні, гладкі, без види-мих дефектів.

Позначають зразки, вирізані в різних напрямках, цифрами І і ІІ та нумерують (від 1 до 5). Нанесення позначок не повинно привести до руйнування зразків.

2.1.2. Проведення випробувань

За допомогою металевої лінійки і товщиноміра заміряють шири-ну (а) і товщину (в) кожного зразка (у мм) у трьох місцях з точністю ±0,01 мм. Знаходять середнє арифметичне цих значень і розраховують площу попе­речного перерізу (S) в мм² кожного зразка за формулою:

S = а · в

Результати вимірювань записують у таблицю 18.

Зразки, вирізані в одному напрямі, закріпляють по черзі у затис-качах 4 розривної машини (рис. 6) і розтягують. Випробування прово-дять при швидкості руху затискачів розривної машини, передбаченої в нормативно-технічній документації на дану полімерну плівку (до 500 мм/хв.).

Залежно від хімічної природи плівки та її структури можливі різні умови випробування:

• якщо показник розтягуючого зусилля Р на шкалі навантаження 1 на певному етапі розтягу перестає зростати, що відповідає початку утворення „шийки” в зразку, то важіль 10 переводять у горизонтальне положення і за шкалами приладу 1 і 5 фіксують значення розтягу-ючого зусилля Р₁ (в кг) та розтягу Δl₁ (в мм). Далі важіль 10 опуска-ють вниз і продовжують розтягувати плівку до максимально можливо-го значення розтягу (пов’язаного з можливостями розривної машини). Якщо показник Р залишився на тому ж рівні, а плівка не розірвалася, то фіксують показник розтягу Δl₂ (в мм), що відповідає максимально можливому розтягу плівки;

• якщо показник Р піся поновлення розтягу починає зростати, але при максимально можливому розтягу плівка не розриваєть-ся, то фіксують показник Δl₂ (в мм) (в момент зростання Р) та Р₂ і ∆l₃ (в момент максимального розтягу);

• якщо показник Р піся поновлення розтягу починає зростати і при певному його значенні плівка розривається, то фіксують показ-ник Δl₂ (в мм) (в момент зростання Р), а після розриву – показники Р₃ і Δl₄;

• якщо значення Р зростає відповідно з розтягом плівки без утворення „шийки” і на певному етапі плівка розривається, то фіксу-ють лише значення Р₃ і Δl₄.

Аналогічно досліджують зразки, вирізані у протилежному на-прямі. Результати вимірювань записують у таблицю 18.

Рис. 6. Схема розривної машини:

1 – шкала навантаження; 2 – маятник навантаження; 3 – компенсаційне навантаження; 4 – верхній та нижній затискачі; 5 – вказівник розтягу; 6 – шкала розтягу; 7 – фіксатор затискача; 8 – гвинт для встановлення відстані між затискачами; 9 – висувний стрижень; 10 – важіль; 11 - вантаж

Таблиця 18

Розтягуюче зусилля і розтяг полімерної плівки*

№ з/п	Ширина зразка, мм	Товщина зразка, мм	Площа поперечного перерізу S, мм2	Розтягуюче зусилля Р, Н			Розтяг Δl, мм
				Р1	Р2	Р3	Δl1	Δl2	Δl3	Δl4
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

*Вказати найменування плівки