Всього годин – 20.

З них: лекцій – 4 год.

семінарських занять – 2 год.

практичних занять – 2 год.

самостійної роботи – 12 год.

Семінарське заняття №1 (2 год.) Запитання для обговорення:

1. Поняття і система слідчих дій.

2. Підстави і загальні умови провадження слідчих дій.

3. Процесуальна форма провадження і фіксації слідчих дій.

4. Провадження допиту і очної ставки.

5. Огляд і освідування.

6. Обшук і виїмка.

7. Пред’явлення особи і предметів для впізнання.

8. Призначення і провадження експертизи.

9. Відтворення обстановки та обставин події і інші слідчі дії.

Загальні положення

Слідча дія (СД) – регламентована нормами кримінально-процесуального права і здійснювана в рамках кримінального судочинства уповноваженою на те особою, а також забезпечувана заходами державного примусу процесуальна дія, що представляє собою комплекс пізнавально-засвідчувальних дій, спрямованих на одержання доказів.

Норми права, що регламентують провадження слідчих дій, створюють визначену модель діяльності слідчого, несуть у собі конструктивний початок. Вони у своїй сукупності створюють правовий інститут – слідчу дію.

Мета СД – одержання доказів.

Система слідчих дій: огляд; освідування; ексгумація трупу; допит; очна ставка; пред'явлення для впізнання; обшук; виїмка; накладення арешту на майно; накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію; відтворення обстановки й обставин події злочину; експертиза; одержання зразків для порівняльного дослідження, знаття інформації з каналів зв’язку.

1. У правовій регламентації окремих слідчих дій можна виділити гіпотезу, диспозицію і санкцію. Такий підхід дозволить більш чітко засвоїти особливості кожної слідчої дії.

Гіпотеза вказує на підстави провадження слідчої дії.

Диспозиція визначає суб'єкта і коло учасників, а також порядок здійснення слідчої дії (яка поведінка наказується, дозволяється, забороняється).

Санкція вказує на те, які негативні наслідки спричиняє невиконання даної правової норми.

2. При аналізі окремих слідчих дій необхідно визначити особливості:

• підстави їх провадження;

• коло учасників;

• характер процесуального статусу осіб, що беруть участь у слідчій дії, і процесуального механізму його реалізації в рамках слідчої дії;

• процесуальний порядок провадження слідчої дії;

• форми (види) процесуального документа, що фіксує хід і результати слідчої дії.

Необхідно усвідомити порядок, засоби і способи забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у слідчій дії (див.: Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23 грудня 1993 року).

Нормативні акти:

1. КПК України.

2. Закон України від 25.02.1994 року "Про судову експертизу" // Голос України від 21.04.1994 року.

3. Інструкція "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів // Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. №710.

4. Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків, потерпілих. Затверджена наказом Міністра внутрішніх справ України від 23 грудня 1995 р. №864. //Юридичний вісник України. – 1996. – 5-12 травня.

5. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджено Указом Президента України від 10 червня 1993 року. //Голос України. – 1993. – 26 червня.

6. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз // Наказ Міністерства юстиції України 08.10.98. № 53/5.

7. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави // Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821.

8. Наказ МВС України від 18.01.1999 р. № 30. «Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, штатів цього Державного центру, Типового положення про науково-дослідний, експертно-криміналістичний центр при ГУМВС в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, а також Типової структури цього центру”.

9. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №8).