Що потрібно Страусові

Ваша холодність, що погіршує контакти з людьми й обмежує сприй­няття усіх барв світу, — не природна, а лише наслідок вашого остраху зв'язків і переживань. Так, жити буває боляче, але це ще не привід, щоб не жити взагалі. І те, що було так боляче в дитинстві і юності, уже не страшно тепер. Спробуйте відкрити себе світові, і світ відкриється вам! Ваше зав­дання — розвивати в собі інтерес і увагу до оточення, навчитися краще розуміти і відчувати його.

Вправа «Асоціації»

Коли хтось виходить, а когось загадують, відгадник має ставити «абст­рактні» запитання (наприклад: «Яка річ домашнього побуту?»), відпові­дач має думати про загадану людину, намагаючись асоціативно пов'язати з ним свою відповідь.

Вправа «Запам'ятовування осіб»

Виробіть у собі звичку запам'ятовувати обличчя людей, які вас ото­чують. Подивилися, заплющили очі, спробували відновити все у дета­лях. Не виходить? Спробуйте знову, щоб запам'ятовування було пов­ним.

Вправа «Як він сміється?»

Дивлячись на обличчя, намагайтеся уявити: «Як ця людина сміється чи плаче? Як він освідчується в коханні? Який він розгублений? Як він хитрує, намагається «викрутитися»? Як він грубо відповідає? Лається? Який він скривджений? Яким він був у три роки (чисто зорово—бачите?) Яким він буде у старості (бачите?)»

Вправа «А що це він?»

У компанії друзів, де просто розважаються і розмовляють, вийдіть із суєти, мовчки послухайте інших і постарайтеся зрозуміти: «Чому, навіщо ця людина каже чи робить це так? Чого це він? Він справді такий веселий чи тільки вдає? Він зображує блазня—навіщо?».

Вправа «Я очима інших»

У різних ситуаціях і з різними людьми намагайтеся подивитися на себе очима нашого співрозмовника. Що ви відчуваєте? Що він думає про вас?

Вправа «Співпереживання»

У розмові на особисті теми, що стосується співрозмовника, намагай­теся активно і зацікавлено (не зовні, а внутрішньо) слухати його, не пере­хоплюючи ініціативи і не відключаючи, а співпереживаючи, намагаючись поставити себе на його місце.

Вправа «Перевтілення»

Спробуйте відчути себе на місці іншої людини. Уявіть, що він—це ви. Поставте себе на його місце, у його зовнішність, уявіть його внутрішній світ. Відтворіть його стан, ходу, міміку, рухи. Перевтілюйтесь — намагай­теся відчути його і думати його думками.

У компаніях частіше грайте роль Масовика-витівника

Не виходить—учіться.

Що потрібно Яструбові

Бачачи в оточенні ворогів, ви мимоволі перетворюєте в них, навіть тих, хто міг би бути вам другом. Можливих однодумців ви проти їх волі пере­творюєте на своїх конкурентів. Щоб цього не відбувалося, ви маєте навчи­тися бути терпимішим і доброзичливішим.

Вправа «Посмішка»

Ви маєте привчити себе до того, щоб звичайним виразом вашого об­личчя стала тепла, доброзичлива посмішка. Якщо її немає, має бути го­товність до неї. Внутрішня посмішка має бути завжди.

Вправа «Мир тобі»

Перша фраза (внутрішня фраза, установка) під час зустрічі з будь-якою людиною у вас має бути «Мир тобі!». Подаруйте їй це всією душею, всім серцем! Виходячи вранці з дому, скажіть це небу, птахам, деревам! Яке-небудь симпатичне дерево можна і обійняти.

Якщо з ким-небудь починаєте сперечатися чи лаятися щохвилини, зга­дуйте і повторюйте: «Мир тобі!»—це допоможе вам зупинитися.

Багатьом переважно подобається (і просто рятує) інша внутрішня фра­за, а саме «Добре». Щоб не сталося, кожні 5 хв говоріть собі з внутріш­ньою посмішкою: «Добре!». На вас кричать — «Добре». Ви кричите — теж «Добре!». За якийсь час кричати вже не захочеться нікому, і на душі стане світло й тепло.

Вправа «Передача ініціативи»

Частіше передавайте співрозмовникові ініціативу в розмові. Нехай роз­мова буде про те, що хоче він, і так, як хоче він.

Вправа «Оцінка на себе»

Частіше стаєте оцінюваним, а не оцінюючим. Як поруч з вами почу­вається оточення? їм затишно біля вас і поруч з вами? Якщо хтось зробив помилку, зверніть увагу не на цей факт, а на свою реакцію в цій ситуації.

Вправа «Приємна розмова»

Якщо питання не надто принципове (до речі, вчіться частіше оцінювати його саме так), постарайтеся розмову зробити просто приємною. Правий співрозмовник чи ні, дурний чи ні—зробіть так, щоб йому з вами було добре.

Вправа «Хмара в штанях»

Учіться говорити мало, тихіше, м'якше. Намагайтеся погодитися, а не заперечити. Частіше кажіть «Так», а не «Ні». Уникайте категоричних фраз і інтонацій.

Вправа «Компліменти і подяка»

Використовуйте будь-як зручну нагоду, щоб сказати людині щось про неї і про її дії гарне. Усе, що вам у людині сподобалося, виразіть: очима, посмішкою, і, звичайно ж, словами. Дозвольте собі захоплюватися: «У вас сьогодні чудовий вигляд!», «Дуже вдячна, це просто чудово». Го­ловне, щоб це було щиро, і це залежить лише від вас.

Вправа «Гроза скасовується»

Учіться стримувати свої негативні емоції. Вам важко їх стримувати, а оточення важко їх переносить. Учіться не лаятися. Це нормально цілий тиждень всім усе прощати, приймати з розумінням, не критикувати і не робити зауважень, не засуджувати, не лаятися?

Вправа «Мудрець»

Учіться мудрості, проникливого погляду на життя й уміння програва­ти. Ваш програш — ваш новий досвід і можливість взяти з цього урок. Що б не сталося, перш ніж обурюватися або засмучуватися, запитайте себе: «А як би до цього поставилася мудра людина?»