Посвідчення фактів
Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт, що вона є живою або перебуває у певному місці. Потреба у вчиненні зазначених нотаріальних дій може виникнути у випадку, наприклад, оспорювання перебування у живих особи, яка отримує кошти на утримання.
Посвідчення факту, що фізична особа є живою, та факту перебування її у певному місці провадиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.
Факти, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою чи перебуває у певному місці, посвідчуються на прохання її законних представників (батьків, усиновителів, опікуна). Факти щодо неповнолітньої дитини, фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, посвідчуються на їх прохання та за згодою на це законних представників (батьків, усиновителів, піклувальників), викладеною із дотриманням загальних вимог. При посвідченні цих фактів встановлюється особа громадян (як неповнолітніх, так і їх законних представників).
Письмової заяви від осіб, що бажають отримати свідоцтво про посвідчення даних фактів, або їх законних представників не вимагається, достатньо усного звернення до нотаріуса. На підтвердження таких фактів видаються свідоцтва, де зазначаються:
місце та час видачі;
прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса;
прізвище, ім'я, по батькові громадянина, що звернувся;
підтвердження факту, що він живий;
місце його проживання або перебування;
місце та обставини, при яких нотаріус впевнився, що зазначена фізична особа є живою (особиста явка до нотаріуса, у лікарні, у місцях позбавлення волі, удома тощо), або підтвердження чого, що у певний
час фізична особа перебувала у певному місці (зазначаються точний час та адреса нотаріальної контори, робочого місця приватного нотаріуса, адреса іншого місця, де перебував громадянин, - лікарні, житлового будинку тощо);
указівка на встановлення особи громадянина; номер за реєстром;
відомості про сплату державного мита; печатка та підпис нотаріуса. Особлива форма існує для свідоцтв про посвідчення фактів, що неповнолітня фізична особа є живою або перебуває у певному місці.
Крім перелічених реквізитів у таких свідоцтвах зазначаються:
прізвище, ім'я, по батькові законного представника та його статус (батько, матір, опікун, піклувальник)
відомості про встановлення їх особи.
Свідоцтво має бути складене у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса.
Відповідно до ст. 83 Закону нотаріус посвідчує час пред'явлення йому документа. Документи, про посвідчення часу пред'явлення яких просить фізична особа, можуть бути досип, різними - автореферати, описи винаходів, посвідчення про відрядження, літературні твори.
При вчиненні даної нотаріальної дії нотаріус установлює особу заявника та фіксує час звернення. На підтвердження цієї обставини нотаріус робить посвідчувальний напис на документі із зазначенням особи, що його пред'явила.
Якщо одночасно пред'явлено декілька документів, посвідчувальний напис вчинюється на кожному з них і державне мито або плата за вчинення нотаріальної дії стягується за пред'явлення кожного документа. У тих випадках, коли документ викладений на декількох аркушах, нотаріус при вчиненні посвідчувального напису повинен прошити такий документ та скріпити печаткою.
На підставі ст. 84 Закону нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним особам та юридичним особам. У більшості випадків це заяви, що зачіпають майнові інтереси осіб, які їх передають.
При передачі заяв установлюється, що вони не суперечать закону і не містять відомостей, які порочать честь і гідність людини.
Заяви подаються нотаріусу належним чином оформленими не менше ніж у двох примірниках, один з яких передається поштою зі зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можу ть передаватися також із використанням технічних засобів. У цьому випадку другий примірник заяви повертається особі, що її подала. У разі направлення заяви поштою вона доповнюється супровідним листом нотаріуса, примірник якого додається до залишеного в нотаріальній конторі примірника заяви. На ньому зазначається реєстровий номер, під яким нотаріус зареєстрував передачу заяви, і робиться позначка про сплату державного мита.
При особистій передачі заяви нотаріус бере від адресата розписку в отриманні заяви. Вона може бути вчинена одержувачем на другому примірнику заяви, який зберігається у нотаріуса. У розписці необхідно зазначити повне найменування адресата, найменування документа та час його отримання. У разі відмови від отримання адресатові пропонується викласти причини такої відмови. Текст розписки скріплюється підписом особи, що отримала документ. Якщо документ отримував представник юридичної особи, то у розписці, крім підпису, мають бути зазначені:
• посада представника, його прізвище, ім'я, по батькові та проставлена печатка цієї юридичної особи. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передання заяви. У свідоцтві викладається зміст одержаної па заяву відповіді або те, що відповідь у встановлений у заяві сірок не надійшла.
Передавання заяви та видача свідоцтва про передання заяви є самостійними нотаріальними діями і реєструються в реєстрі нотаріальних дій під окремими номерами.
Особа, що звертається до нотаріуса за вчиненням такої нотаріальної дії, не тільки сплачує державне мито, а й бере на себе витрати, пов'язані із поштовою пересилкою чи з використанням інших технічних засобів.