Водопостачання і каналізація

Підприємства повинні бути обладнані госпо­дарчо-питним і виробничим водопостачанням, а також фекальною і виробничою каналізацією згідно з СНіП 2.04.01-85 і ВСН 01-89.

Виробничі дільниці повинні забезпечуватися питною водою. Для постачання питною водою слід передбачати автомати, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками та інші пристрої. Улаштування внутрішнього господарчо-пит­ного водопроводу у виробничих і допоміжних при­міщеннях не є обов’язковим при відсутності центра­лізованого джерела водопостачання і при кількості працюючих у зміну не більше 25 чоловік; у цих ви­падках забезпечення працюючих питною водою здій­снюється з урахуванням місцевих умов.

Відстань від робочих місць до джерел питного водопостачання повинна бути у виробничих приміщен­нях не більше 75 м, а на відкритих площадках – не більше 150 м. Температура питної води повинна бути не вище +20 °С і не нижче +8 °С. Температура води під час ручного миття ав­томобілів при температурі навколишнього повітря нижче 0 °С повинна бути не нижче +20 °С.

Стічні води від миття автомобілів, миття підло­ги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі ре­човини, перед злиттям в каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Осади і зібрані нафтопродукти із очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.

Бензо- і маслоуловлювачі повинні мати справ­ні гідрозатвори і природну вентиляцію.

Санітарно-побутові приміщення

Робітники підприємства повинні бути забезпе­чені санітарно-побутовими приміщеннями у залежності від віднесення їх до відповідної групи виробничих про­цесів.

Гардеробні (за виключенням гардеробних для вуличного одягу), душові, умивальні і убиральні по­винні бути окремими для чоловіків і жінок.

Зберігання домашнього і робочого одягу на вішал­ках повинно бути роздільним.

. При складі працюючих на під­приєм­стві до 50 чоловік допускається улаштування загальних гардеробних для всіх груп виробничих процесів.

Шафи для зберігання різних видів одягу можуть закриватися або бути відкритими (тобто не закриті з лицьової сторони) з відділеннями, кожне із яких обладнується поперечником для плічок або гач­ками, місцями для головних уборів, взуття, туалет­них предметів.

Кількість кранів в умивальних, сіток в душових слід приймати по чисельності працюючих в зміні, які одночасно закінчують роботу, виходячи з груп виробничих процесів і розрахункової чисельності чоловік на одну душову сітку або кран. В умивальних слід передбачати гачки для рушників і одягу, ємності для рідкого мила або по­лиці для кускового мила. Біля умивальників повин­но завжди бути в достатній кількості мило і сухий чистий рушник або електрорушник.

На підприємстві, де можлива дія на шкіру шкідли­вих речовин, працюючі забезпечуються змиваючими і знешкоджуючими речовинами. Забороняється викори­стовувати для цього пральні порошки.

Душові обладнуються відкритими кабінами, що огороджуються з трьох боків, а також індивіду­альними змішувачами гарячої і холодної води. Кабі­ни відокремлюються одна від одної перегородками із вологостійких матеріалів висотою від підлоги 1,8 м і які не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкри­тих кабін в плані повинні бути не менше 0,9 х 0,9 м. Переддушові, що призначені для витирання тіла і переодягання, повинні бути обладнані лавками шириною 0,3 м і довжиною 0,8 м на одну душову сітку. Над лавками повинні бути гачки для одягу та рушників і полиці для туалетних речей. Відстань між рядами лавок повинна бути не менше 1 м.

Кількість санітарних приладів – підлогових чаш (унітазів) і пісуарів у вбиральнях, розташова­них у виробничих приміщеннях, повинна приймати­ся із розрахунку один санітарний прилад на 18 чо­ловіків і 12 жінок в найбільш чисельній зміні, а в убиральнях, розташованих в адміністративних будів­лях, – із розрахунку один санітарний прилад на 45 чоловіків і 30 жінок. Вхід в убиральню повинен бути через тамбур. При вбиральнях передбачаються уми­вальники із розрахунку один умивальник на 4 уніта­зи і на 4 пісуари, але не менше одного умивальника на кожну вбиральню. В чоловічих убиральнях дозволяється улаштову­вати замість індивідуальних лоткові пісуари із на­стінним зливом.

При кількості жінок, що працюють в най­більш чисельну зміну, від 15 і більше повинно бути передбачено приміщення для особистої гігієни жінок з гігієнічним душем (кабіна розмірами в плані 1,8х0,9 м, яка розміщується в жіночій убиральні та має вхід із тамбура убиральні). При великій кількості жінок чис­ло кабін особистої гігієни жінок повинно прийматися із розрахунку 1 кабіна на 75 жінок. У цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання і умивальник.

Для прання, хімчистки і ремонту спецодягу і спецвзуття на підприємстві повинні передбачатися пральня і відділення хімчистки з приміщеннями для ремонту одягу і взуття. Допускається організація однієї пральні або одно­го відділення хімчистки для групи близько розташова­них підприємств, а також організація прання, хімчист­ки і ремонту спецодягу і спецвзуття за угодами з відповідними підприємствами побутового обслугову­вання. Прання і хімчистка спецодягу здійснюються підприємством за його рахунок за графіком в строки, встановлені з урахуванням виробничих умов. На цей час працюючим слід видавати змінні комплекти.

При кількості працюючих в найбільш чи­сельній зміні 200 чоловік і більше слід передбачати їдальню, а при меншій кількості працюючих – їдальню-роздаточну.

При кількості працюючих в найбільш чисельній зміні менше 30 чоловік допускається передбачати кімнати для приймання їжі з розрахунку 1 м² на кожного відвідувача, але не менше 12 м², які облад­нуються умивальником, стаціонарним кип’ятильни­ком, плитою для підігрівання їжі, холодильником.