
- •1 Розрахунок навантажень на вводах до
- •1.1 Розрахунок навантажень для групи житлових будинків
- •1.2 Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного
- •2 Визначення місця розміщення споживчих трансформаторних підстанцій
- •2.1 Розрахунок координат центра навантаження
- •2.2 Трасування повітряних ліній 0,38 кВ
- •3 Розрахунок навантажень повітряних ліній 0,38 кВ
- •4.1 Визначення розрахункової потужності силових
- •4.2 Вибір кількості та потужності силових трансформаторів
- •5 Розрахунок навантажень повітряних ліній 10 кВ
- •6 Визначення допустимої втрати напруги
- •7 Вибір перерізів проводів
- •8 Перевірка повітряної лінії 0,38 кВ на коливання
- •9 Розрахунок струмів короткого замикання
- •9.1 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі 10 кВ
- •9.2 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі 0,38 кВ
- •10 Вибір апаратури 10 і 0,38 кВ
- •10.1 Вибір апаратури 10 кВ
- •10.2 Вибір апаратури 0,38 кВ
- •11 Розрахунок релейного захисту повітряної лінії 10 кВ
- •11.1 Розрахунок максимального струмового захисту лінії 10 кВ
- •11.2 Розрахунок струмової відсічки
- •12 Обладнання мереж 10 та 0,4 кВ, що проектуються
- •12.1 Тип і конструкції опор ліній 0,4 та 10 кВ
- •12.2 Тип та варіанти виконання траверс
- •12.3 Типи застосованих ізоляторів
- •12.4 Способи кріплення проводів на опорах
- •12.5 Тип тп 10/0,4 кВ і спосіб її монтажу
12 Обладнання мереж 10 та 0,4 кВ, що проектуються
У даному розділі проекту наведено конструктивне рішення з приводу обладнання зовнішніх електричних мереж. Та наведено опис:
тип і конструкцію опор ліній 0,4 і 10 кВ;
тип та варіанти виконання траверс;
типи ізоляторів, що застосовані;
способи кріплення проводів на опорах;
тип ТП 10/0,4 кВ і спосіб її монтажу (встановлення);
схеми і конструкції контурів заземлення.
12.1 Тип і конструкції опор ліній 0,4 та 10 кВ
Опори повітряних ліній підтримують дроти на необхідній відстані один від одного, від поверхні землі, від проводів інших ліній.
За призначенням опори повітряних ліній розділяють на проміжні, анкерні, кутові, кінцеві і спеціальні.
Проміжні опори призначені тільки для підтримки проводів, їх не розраховують на одностороннє тяжіння. У разі обриву проводу з одного боку опори, при кріпленні його на штирових ізоляторах, він прослизає у в'язці і одностороннє тяжіння знижується. При використанні підвісних ізоляторів гірлянда відхиляється і тяжіння також знижується.
Проміжні опори складають переважну більшість (понад 80 %) опор, що використовуються на повітряних лініях.
На анкерних опорах проводи закріплюють жорстко, тому такі опори розраховують на обрив частини проводів. До штирових ізоляторів на анкерних опорах провід кріплять особливо міцно, збільшуючи при необхідності число ізоляторів до двох-трьох. Часто на анкерних опорах замість штирових встановлюють підвісні ізолятори. Будучи міцнішими, анкерні опори обмежують руйнування повітряних ліній при виникненні аварій. Для надійності роботи ліній анкерні опори встановлюють на прямих ділянках не рідше ніж через 5 км, а при товщині шару ожеледі понад 10 мм – не рідше ніж через 3 км.
Кінцеві опори є різновидом анкерних. Для них одностороннє тяжіння проводів не є аварійним, а основним режимом їх роботи.
Кутові опори встановлюють в місцях зміни напряму повітряній лінії. При нормальному режимі кутові опори сприймають одностороннє тяжіння по бісектрисі внутрішнього кута лінії. Кутом повороту лінії вважають кут, який доповнює до 180° внутрішній кут лінії.
При невеликих кутах повороту (до 20°) кутові опори виконують за типом проміжних, для великих кутів повороту (до 90°) – за типом анкерних.
Спеціальні опори споруджують при переходах через річки, ущелини та ін. Вони зазвичай значно вищі за нормальні, і їх виконують за особливими проектами.
За конструкцією розрізняють опори суцільностоякові та складені із стійок і приставок. Дерев'яні опори виконують на дерев'яних або на залізобетонних приставках. При проходженні повітряних ліній по місцях, де можливі низові пожежі, слід застосовувати опори із залізобетонними приставками. Більшість проміжних опор виконують одностояковими. Анкерні і кінцеві опори виконують А-подібними. Для напруги 110 кВ і вище проміжні опори виконують П-подібними, а анкерного А- П-подібними.
При спорудженні опор повітряних ліній повинні бути витримані відстані між проводами та іншими предметами, що знаходяться в безпосередній близькості від лінії.
На лініях напругою до I кВ в I ... III районах за ожеледдю відстань між проводами повинна бути не меншою ніж 40 см при вертикальному розташуванні проводів і найбільшій стрілі провисання 1,2 м, а в IV-му і в особливому районах за ожеледдю – 60 см. При інших розташуваннях проводів в усіх районах за ожеледдю при швидкості вітру під час ожеледі до 18 м/с відстань між проводами 40 см, а при швидкості вітру більше 18 м/с – 60 см.
Відстань по вертикалі між проводами різних фаз на опорі при відгалуженні від повітряної лінії і перетині різних ліній повинна бути не меншою ніж 10 см. Відстань між ізоляторами вводу повинна бути не меншого 20 см.
Залізобетонні опори виконують як правило суцільностояковими. Залізобетонні опори для ліній 0,38 кВ приведені на рисунку 12, а для ліній 6…20 кВ – на рисунку 13.
а б
Рисунок 14 – Дерев'яні опори ПЛ напругою 0,38 кВ розміри в метрах: а – проміжні; б – анкерні, кутові та кінцеві з підкосами.
Рисунок 15 – Залізобетонні опори ПЛ напругою 6...20 кВ, розміри в метрах: а – проміжні; б – проміжні кутові; в – проміжні відгалужувальні; г – анкерні кутові; д – проміжні відгалужувальні; е – проміжні відгалужувальні кутові.