- •Загальні положення виховного процесу (історичний аспект).
- •Сучасний стан виховного процесу (питання національного виховання та міжетнічних стосунків).
- •Порівняльний аналіз індивідуального та групового виховання дітей (система гувернатства та дитячий садок).
- •Порівняльний аналіз цивільного та церковного виховання дітей (державні дитячі заклади та недільні школи).
- •Гурткова робота в Центрах творчості дітей та юнацтва (порівняльний аналіз колективної роботи та індивідуальних занять за принципом господарчого розрахунку).
- •Підготовчі групи творчих колективів різного рівня (професійні колективи, учбові заклади, комерційні проекти шоу-бізнесу).
- •Спеціальні методичні розробки к. Орфа, б. Бартока, з. Кодаї, д. Кабалевського.
- •Основні принципи дошкільного виховання та музичної педагогіки.
- •Методика проведення уроків музики в середній школі (тематичний план, поурочний план).
- •Слухання музики на уроках.
- •Позакласна робота вчителя музики в середній школі (робота з хором, вокальним ансамблем, організація вечорів відпочинку тощо).
- •Форми роботи на уроках музики в загальноосвітній школі.
- •Використання суміжних мистецтв на уроках музики в загальноосвітній школі.
- •Технічні засоби на уроках музики.
- •Професійна музична освіта для обдарованих дітей (форми та принципи роботи).
- •Роль вокально-хорового виховання в процесі становлення особистості інструменталіста в музичній школі.
- •Роль музично-теоретичних дисциплін у вихованні музиканта.
- •Застосування технічних засобів на уроках сольфеджіо в музичній школі.
- •Розширення форм роботи в школах мистецтв.
- •Дитячі шкільні заклади з поглибленим вивченням хорових дисциплін.
Роль музично-теоретичних дисциплін у вихованні музиканта.
Виховний процес музиканта складається з кількох напрямків, які обов,язково повинні бути узгодженими між собою. Так, методика розвитку слуху повинна спиратися на основні постулати інтелектуального осмислення звуку – його внутрішнє відчуття. В цьому сенсі, є кілька традиційних методик: розвиток слуху за рахунок співу по нотах (сольфеджування), слухання музики та аналіз її складових (слуховий аналіз), музично-теоретичний аналіз (музична грамота).
Якщо розпочати музично-теоретичне виховання в зазначеному порядку (сольфеджіо, слуховий аналіз, музична грамота), то одразу ж виникає необхідність на уроках сольфеджіо подавати теоретичний матеріал й аналіз музики в контексті кінцевої мети уроку – навчити співати по нотах. Тож, основний постулат повинен бути заснованим на наступному методичному принципі: «від простого - до складного, від загального - до конкретного – до узагальненого», від емоційного – до інтелектуального». Це означає, що розділення в музично-теоретичному вихованні музиканта на «музику й теорію» - є неможливим.
У підсумку, розвиток та становлення музичного сприйняття й свідомості повинні бути адекватними й активно творчими у відображенні дійсності через: музичний матеріал, на базі якого засновується виховання, теоретичне підґрунтя у трактуванні музичної організації та системи підбору практичних вправ для їх засвоєння, багатоманітні засоби конкретного засвоєння елементів музично-ладових систем та структур творів для виконавської та творчої практики учнів.
Крім того, слід не забувати, що професійний багаж музиканта має бути орієнтованим ще й на виховання музиканта, наділеного творчою ініціативою, здатного пов,язувати рішення професійних проблем з тенденціями суспільного розвитку, виховання прогресивного світосприйняття, заснованого на можливості естетичного усвідомлення навколишнього середовища.
Застосування технічних засобів на уроках сольфеджіо в музичній школі.
Перш за все, до технічних засобів, які мають використовуватися на уроках сольфеджіо слід віднести наявність музичного інструменту фортепіано, або хоча б електронного клавішного інструменту та баяну, акордеону. Наявність дитячих іграшкових інструментів може стати лише допоміжною ланкою у зацікавленні дітей навчальним процесом.
Важливу роль в організації активного творчого процесу на уроках сольфеджіо відіграє також і наглядна продукція, що розповсюджується через друкування на принтері або вручну, намальованою від руки. Характерно, що посібники по сольфеджіо для дітей, також, видаються відповідно оформленими редакторами з наглядною продукцією (відповідними схемами або малюнками). Велика кількість викладачів-практиків пропонують , навіть, свої методики й посібники для уроків сольфеджіо.
Слід пам,ятати, що перед викладачем стоїть завдання - забезпечити високий рівень знань учнів без перевантаження, з максимальним скороченням витрат часу для засвоєння учбового матеріалу. Головна проблема засвоєння – розвиток логічної пам,яті, активізація мислення. Введення в навчальний процес прийомів гри, використання законів логіки та психології , широке застосування наочності через наглядну продукцію, образності в подачі матеріалу, спрямовані на підвищення емоційності сприйняття, а, отже, й на швидкість запам,ятовування.
Існування залежності між рівнем знань дитини та її розумовим розвитком є лише частковою. Головним є вміння користуватися засвоєною інформацією, володіти певними розумовими операціями, логічними засобами мислення, а для цього необхідно постійно взаємопов,язувати матеріал, що викладається з навколишнім середовищем через наглядну продукцію та життєвим досвідом дітей. Наприклад, вивчення кожної ноти може супроводжуватися народною українською піснею чи приспівкою, ритмічними вправами, що пов,язані з яскравими малюнками та подальшим їх розфарбуванням. Тож, головним для викладача має бути пошук шляхів, які приведуть до здійснення бажаної мрії – зробити навчальний процес цікавим, а знання потрібними.
