17. Розширення форм роботи в школах мистецтв.

Для оптимізації музичного навчального процесу пропонуються нові форми роботи, які могли б об,єднувати в собі особливості уроку, концерту, драматичного спектаклю та лекції. Все це необхідно для того, щоб зробити навчальний матеріал яскравим і образним, а, в кінцевому результаті, покращити засвоєння та запам,ятовування нових знань.

Зберігаючи традиційні форми роботи, можна збагачувати їх засобами суміжних мистецтв – живопису, естради, хореографії та театру. Так, наприклад, на уроках музичної літератури весь науковий матеріал необхідно доповнювати цитуванням історичних документів, мемуарів, листування. На уроці сольфеджіо або теорії музики для засвоєння теми «ритм», необхідно долучати слухання відповідних музичних творів, в яких розвиток ритмічної пульсації відіграє значну роль у створенні образних асоціацій. В роботі над темою «тембр», обов,язково слід звертати увагу на колористичні якості звуку, які допомагають композитору «змальовувати» певні картини природи, світу тварин тощо.

Свої широкі можливості в становлення нової системи освіти в Україні привносить і комп,ютеризація, а через неї – й глобальна інформатизація. Сучасна освітня технічна база містить у собі великі можливості в отриманні програмного забезпечення - можливість придбання ліцензійних програм пакетів та використання безкоштовних програм, підпорядкування їх навчальній меті.

Розширення форм роботи в навчальних закладах обумовлено також Болонським процесом, головна особливість якого в індивідуалізованому підході до навчання, використанні характерних рис глобалізації – поглибленні взаємозв,язків країн та націй, поширенні технологій, культурних практик, ідей, ціннісних орієнтирів, способу життя та поведінки, участь у світових співтовариствах з питань проблем екології та культури тощо.

Суперечливе, насичене катаклізмами 20-те ст. характеризується появою нової течії в мистецтві – рок-музики, яка посідає дедалі вагоміше місце в культурі багатьох народів світу. Від розуміння її як альтернативи класичному мистецтву, людство поступово переходить до усвідомлення цього напрямку як характерної ознаки епохи. Вплив джазу та рок-культури на освітянському музичному просторі позначився створенням, так іменованих, «відділень естрадного виконавства» в школах мистецтв, де основними спеціалізація ми стали: «піаніст, джазовий імпровізатор», «естрадний співак, джазовий виконавець», «саксофоніст, джазовий імпровізатор» тощо.

17. Дитячі шкільні заклади з поглибленим вивченням хорових дисциплін.

Розвиток хорового мистецтва в Україні має давні традиції. Ще за часів існування Російської імперії велика кількість співаків долучалася до Придворної капели в Санкт-Петербузі з містечка Глухів на Україні. Відновлення структури хорової школи на Україні відбулося за часів Незалежності. Так, утворилися хорові школи в місті Мукачевому на Закарпатті (хлопчиків та юнаків), місті Умані на Вінничіні, в Києві, Львові, Харкові та Криму.

Структурно, хорові школи, окрім статусу навчального закладу, що надає початкову музичну освіту, мають ще й спеціальні курси або й спеціалізації, пов,язані з хоровим мистецтвом, такі як, «хормейстер» або «співак хору». Поглиблене вивчення хорових дисциплін стосується всіх учнів даних музичних закладів, але цей підхід не виключає спеціалізації інструментального виконавства: «фортепіано», «баян», «скрипка», «сопілка» тощо, в залежності від наявності викладацького складу та громадського запиту даного регіону.