- •Лекція №9 Осушення
- •2.1. Водний режим заболочених земель і його регулювання
- •2.2. Вплив осушення на грунт і рослини
- •2.3. Види осушувальних меліорацій
- •2.4. Системи осушення.
- •2.5. Основні вимоги до осушення сільськогосподарських земель і про норму осушення.
- •2.6. Регулювання водоприймачів.
- •2.7. Осушувальна регулююча мережа.
- •2.8. Регулювання режиму грунтово-підземних вод.
- •2.9. Регулювання стоку поверхневих вод.
- •2.10. Обладнання регулюючої осушувальної мережі.
- •2.11. Системи провідних каналів.
- •2.12. Обладнання на осушувальних каналах.
- •2.13. Двобічне регулювання водного режиму осушуваних земель.
- •2.14. Експлуатація осушувальних систем.
2.14. Експлуатація осушувальних систем.
Експлуатація осушувальних систем повинна бути тісним чином зв’язана з господарськими планами використання осушуваних площ, з агротехнікою і механізацією робіт.
Необхідно підкреслити, що осушення боліт без застосування належного, пов’язаного з агротехнікою регулюванням водного режиму, зазвичай не дає очікуваного результату.
Визначення величин витрат і рівнів води, а також розмірів і характеристик стоку з площ осушення виконується на мережі спостережних пунктів експлуатаційної гідрометрії, які організовані на водоприймачах, магістральних, нагірних та інших каналах. Гідрометричні пости діляться на основні, на яких систематично проводяться вимірювання витрат і рівнів води, і на допоміжні, на яких ці вимірювання проводяться рідше.
Основні пости встановлюються на водоприймачі, на ділянці впадання магістральних каналів і у гирлових ділянках магістральних і нагірних каналів.
Допоміжні пости розташовують на магістральних каналах через 5-10 км по їх довжині, а також в місцях впадіння в них бокових каналів.
Для спостереження над рівнями підземних вод на осушуваних площах встановлюють спеціальні оглядові колодязі і свердловини, які розташовують по гідрогеологічних створах перпендикулярно напрямку каналів. Кількість таких створів і їх місцерозташування встановлюються відповідно з особливостями рельєфу і грунтів осушуваного масиву: для малих площ масиву до 2000 га назначають 1 створ, для площ понад 2000 га – 3 створи і понад 10000 га – через кожні 10 км.
Вимірювання витрат води на основних постах проводять періодично з таким розрахунком, щоб охопити вимірюваннями всю амплітуду спостережних рівнів і побудувати надійну криву витрат. Спостереження виконують вертушкою, а при малих каналах – гідрологічними лотками або водозливами.
Спостереження над рівнями води проводять в наступні терміни: а) на основних постах в період проходження весняних і літніх паводків – 2 рази на добу, в літній і осінній період – 1 раз на добу і взимку в період льодоставу – 1 раз на 5 днів; б) на допоміжних постах спостереження ведуться тільки у періоди роботи вузлів – 1-2 рази на добу і в) на оглядових колодязях і свердловинах навесні – щоденно, в літній час – 1 раз на 5 днів, а взимку – 1 раз на 10днів.
