68. «Сто тисяч»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце

68.1 «Сто тисяч»: просто аналіз твору

П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ «стяжателя», глибоко розкрив його характер. В центрі уваги автора перебуває  образ заздрісного, жадібного і здичавілого від власного багатства заможного селянина – Герасима Калитки, закоханого тільки в землю і владу, що вона надає. Автор намагається продемонструвати у гумористичному тоні спустошливу дію грошей, моральну звироднілість, що вони спричиняють. Жадоба призводить до того, що глитай всіх оточуючих людей ставить на рівень скота, навіть свої близьких. І, врешті решт, сам  стає жертвою своєї зажерливості і ненаситності, попадається на обман, купуючи фальшиві гроші. Чітко і послідовно показує І. Карпенко-Карий, як кожний крок, кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядковані здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями. Крім Герасима Калитки, драматург яскраво змалював ще двох персонажів, копача Банавентуру та селянина Савку, які теж мріють про гроші, збагачення, скарби і достаток. Сила комедії «Сто тисяч» у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення. Слабкою стороною твору є надмірна схематизація образів, позбавлення їх інших тематично не надто важливих, але невід’ємних якостей характеру. Хоч для п’єси і притаманне приділення уваги зовнішнім діям, надто скупо подає автор внутрішній світ героїв, невелике коло піднятих питань. В цілому комедія І.Карпенко-Карого залишається одним з найкращих драматичних творів.

68.2 «Сто тисяч»: головні образи

Головний персонаж п’єси Герасим Калитка - один із сільських глитаїв, які ладні були піти на все, аби скупити якомога більше землі. Він не стільки любить землю та чесну хліборобську працю на ній, скільки прагне наживи та багатства, йому байдуже, на що доводиться йти заради цієї землі. Образ Герасима Калитки - образ, насамперед, сатиричний, тобто смішний. Але поза сміхом, який майстерно викликає Карпенко-Карий своїми яскравими образами, вмінням дібрати потрібні слова і вкласти їх у вуста персонажів, ми відчуваємо і щось інше. Це співчуття до простих селян, які змушені були терпіти несправедливість поміщиків, до яких наймалися або ставати жертвами аферистів, це і презирство до Калитки та подібних до нього. Отже, можна сказати, що Герасим Калитка — черства й безсердечна людина, для якої немає нічого святого. Він жорстокий і страшний, бо може пожертвувати навіть щастям власних дітей заради збагачення.Савка, в порівнянні з Герасимом, був більш доброю, порядною та совісною людиною. Свою жінку, хоч вони й часто сваряться, він любить, в церкву возить на конях, не примушує йти пішки. Коли він дізнався, що разом з Герасимом став жертвою обману, то веде себе досить спокійно. Савка зрозумів, що шахрайством нічого не заробиш, а навпаки, можеш багато чого програти.Копач-Бонавентура зображений в п'єсі привітною та доброю людиною, яка любить людей та не бажає нікому зла. Але він бідний, в нього нічого немає, так і живе, перебиваючись, ходячи з хати в хату, поки не виженуть хазяї.  В п'єсі Копача зображено позитивним персонажем.Інші герої - Невідомий, Роман, Гершко, та Параска також не байдужі до грошей. Невідомий - це шахрай, який заробляє собі гроші махінаціями. Він же і обдурив Калитку. Роман - молодий та вродливий парубок, який не пішов в батька. Він добрий, привітний. Гершко прагне даром заробляти гроші. Він радить Калитці, як заволодіти землею Смоквинова. Параска - трохи скупувата жінка, теж не байдужа до грошей. Коли була молодою - була гарною та вродливою, але важка праця зробила своє діло.