
- •2. Сусп.-політичне життя в Укр. У др..Пол 19ст.
- •3. Особливості літ процесу 70-90-х рр.. 19ст
- •5.Естетичні та світоглядні позиції Левицького
- •6. Провідні мотиви та образи творів Левицького
- •7. Роль і місце Левицького.
- •8.Новаторство і.Нечуя –Левицького
- •9. «Хмари» : просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10. «Маруся Богуславка»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •10.2 Образи «Маруся Богуславка»
- •10.3 Значення твору «Маруся Богуславка»
- •11. «Микола джеря».
- •11.1. Аналіз твору «Микола Джеря»
- •11.2.Головні образи «Микола Джеря»
- •11.3. Роль і місце «Микола Джеря»
- •12. «Кайдашева сімя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •13. Тема села у творчості Левицького
- •14. Тема духовенства у творчості Левицького
- •15. Тема інтелігенції у творчості Левицького
- •16. Життя і творч Мирного
- •17. Драматична творчість м.
- •18. «Хіба ревуть» - перший соц.-психолог роман в укр. Літ
- •19. Головні образи «Хіба..», Чіпка
- •20.Новаторство Мирного
- •21. Тема суспільної ролі інтелігенції у творах п. М.
- •«Лимерівна »: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •24.Життя і творч Грінченко
- •26.Прозова спадщина г.
- •Роль і місце г.
- •28.Поезія г.
- •«Сама, зовсім сама»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30. «Дзвоник»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •30.1.Просто аналіз «Дзвоник»
- •30.2. Головні образи «Дзвоник»
- •30.3.Роль і місце «Дзвоника»
- •31. «Екзамен»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •31.1. Просто аналіз твору «Екзамен»
- •31.2.Головні образи «Екзамен»
- •31.3. Роль і місце «Екзамену»
- •32. «Без хліба»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •32.1.Просто аналіз «Без хліба»
- •32.2. Головні образи «Без хліба»
- •32.3.Роль і місце «Без хліба»
- •33. «Сонячний промінь»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •33.1«Сонячний промінь»: просто аналіз твору
- •33.2«Сонячний промінь»: головні образи
- •33.3 «Сонячний промінь»: роль і місце
- •34. «На розпутті»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •34.1«На розпутті»: просто аналіз твору
- •34.2 «На розпутті» головні образи
- •34.3 «На розпутті» роль і місце
- •35. Особливості укр. Поезії 80-90-х рр. ХіХст
- •36. Творчий портрет Якова Щоголева
- •37. Творчий портрет Манжури
- •38. Творчий портрет Кониського.
- •39. Творчий портрет Грабовського
- •40.Розвиток аматорського театру (гуртки 60-70-х рр.) на Наддніпрянській Україні
- •41. Діяльність трупи г.Ашкаренка.
- •42. “Театральне товариство” 1882 р. – перша українська професійна трупа “корифеїв”.
- •43. Особливості діяльності галицького театру “Руська Бесіда”.
- •45. Марко Кропивницький (1840-1910). Життєвий і творчий шлях.
- •46. Акторська діяльність Кропивницького
- •47. Роль і внесок Кропивницького в діяльність першого професійного театру
- •48.Еволюція драматурга Кропивницького
- •49.“Дай серцю волю, заведе в неволю” як зразок народно-побутової драми.
- •50.Актуальність проблематики п’єси “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”.
- •51.Процес розвитку сільського буржуа в драмах “Глитай, або ж Павук” та “Олеся”: Бичок – Балтиз.
- •52.Психологізація образів, викривально-сатиричне спрямування творів Кропивницького
- •53.Роль і місце драматургії Кропивницького в становленні українського реалістичного театру.
- •54.Михайло Старицький (1840-1904). Життя і діяльність.
- •55. Світогляд, естетичні вподобання Старицького
- •56.Драматургія Старицького
- •57.Проблематика, система образів, конфлікт п’єси “Не судилось”.
- •58.Образ протестанта: драма “у темряві”.
- •59.Фольклорна основа соціальної драми “Ой не ходи, Грицю”.
- •60.Традиції і новаторство в розв’язанні проблеми творчої особистості (“Талан”).
- •61.Новаторство м.Старицького у розробці історичної тематики (“Богдан Хмельницький”, “Оборона Буші” та ін.).
- •63. Місце творів і значення Старицького
- •64. І.Карпенко-Карий (1845-1907). Життєвий і творчий шлях, вияви таланту драматурга.
- •65. Жанрово-тематичний діапазон творчості Карого
- •66. Новаторський характер конфлікту. (Карий)
- •67. Масштабність і хист характеротворення (“Сто тисяч”, “Хазяїн”).
- •68. «Сто тисяч»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •68.1 «Сто тисяч»: просто аналіз твору
- •68.2 «Сто тисяч»: головні образи
- •68.3 «Сто тисяч»: роль і місце
- •69. «Хазяїн»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •69.1«Хазяїн»: просто аналіз твору
- •69.2 «Хазяїн»: головні образи
- •«Хазяїн»: роль і місце
- •70. Жанрова природа та художня специфіка п’єс Карого
- •71. Життєвість проблематика, комедіографічна майстерність (“Мартин Боруля”).
- •72. Історична тематика драматургії і.Карпенка-Карого.
- •74. Утвердження історичної трагедії в кінця хіх ст. (“Сава Чалий”).
- •75. Майстерність Карого, секрети високої сценічності його творів
- •76. Особливості стилю Карого
- •77. Значення спадщини Карого.
- •78.Зеньковецька – життя і творчість
- •79. Заньковецька - значення
- •80.Життя і творчість Федьковича
- •81. Роль Федьковича та його творів
- •82. «Сафат Зінич»: просто аналіз, головні образи, значення
- •83. Новаторство Федьковича
- •84. Життя і творчість і. Франка
- •85.Три кохання Франка
- •86. Проза Франка
- •87. «Борислав сміється»: просто аналіз твору, образи, роль і місце
- •87.1 Просто аналіз твору «Борислав сміється»
- •87.2 Головні образи твору «Борислав сміється»
- •87.3 Значення твору «Борислав сміється»
- •89. Поетична збірка «Мій Ізмарагд»
- •90. «Що таке поступ»: просто аналіз твору, роль і місце
- •90.1«Що таке поступ»: просто аналіз твору
- •90.2 «Що таке поступ»: роль і місце
- •91 «Моісей»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •91.1 «Моісей»: просто аналіз твору
- •91.2 «Моісей» головні образи
- •91.3Моісей»:роль і місце
- •92. «Смерть Каїна»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •92.1 «Смерть Каїна»: просто аналіз твору
- •92.2 «Смерть Каїна»головні образи
- •92. «Смерть Каїна» роль і місце
- •93. «Похорон»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •94. «Перехресні стежки»
- •95. «Украдене щастя»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце.
- •95.1.Аналіз.
- •95.2. Головні образи.
- •95.3.Роль і місце.
- •97. Франко- театральний критик
- •98.Наукова діяльність Франка
- •99. Комедія Мирного «Перемедрив»: просто аналіз твору, головні образи, роль і місце
- •100. Драма «Згуба » Мирного
- •101. П’єса «Спокуса» Мирного
- •102.Збірка Франка «з вершин і низин»
- •103. «Із днів журби» (Франко)
- •104. «Світогляд укр. Народу» Левицького
46. Акторська діяльність Кропивницького
У 1871 року, після смерті батька, Марко Лукич подає у відставку, продає майно в
Бобринці і незабаром надходить на професійну сцену, погодившись працювати
актором у трупі графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в
російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду, глибоко
вивчив специфіку й закони театрального мистецтва, виробив свої творчі принципи,
розуміння місця театру в житті суспільства.
Близько 40 років життя М.Л.Кропивницький віддав професійному театру. За цей
час майстер створив десятки типових образів в драмі, комедії, трагедії.
До 1881 року Марко Лукич працював у російських трупах актором і режисером,
зажив слави і визнання в таких містах, як Одеса, Харків, Єлисаветград,
Кременчук. Його помітили й відзначили в Петербурзі (1874 р.). Продовжував
літературну діяльність ("Помирились", 1869 р., "За сиротою і Бог із калитою,
або ж Несподіване сватання", 1871 р., "Невільник", 1872 р.).
У 1872р. в одеській газеті “Новороссийский телеграф” було опубліковано
водевілі М. Кропивницького “Помирились” і “За сиротою і Бог з калитою, або ж
Несподіване сватання”.
Важливим етапом у творчому житті Кропивницького та історії українського
театру були його гастролі 1875р. у Галичині, де, працюючи актором і режисером
театру товариства “Руська бесіда”, він доклав зусиль до змін у репертуарі й
художньому стилі театру, у наближенні його до реалізму й народності.
. У 1882р. він організовує і очолює першу професійну
українську трупу, до якої увійшли М.Заньковецька, М.Садовський, з 1883 р. -
П.Саксаганський, М.Садовська-Барілоті, І.Карпенко-Карий, Г.Затиркевич-
Карпинська. Ця трупа приблизно через рік зливається з трупою М. Старицького,
де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії
українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його
творче обличчя, ці провідні актори. Виставляючи твори І. Котляревського, Т.
Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка і власні, видатні митці утверджували
принципи народності й реалізму.
Збірка творів М. Кропивницького, що вийшла у Києві в 1882р., включала п'єси
“Дай серцю волю, заведе в неволю”, “Глитай, або ж павук” та “Невільник”.
У перше двадцятиріччя Кропивницький писав переважно твори комедійних жанрів —
“Помирились” (1869), “За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання”
(1871), “Актор Синиця” (1871) — переробка водевілю Д. Ленського “Лев Гурич
Синичкін”, “Пошились у дурні” (1875), “По ревізії” (1882), “Лихо не кожному
лихо — іншому й талан” (1882), “Вуси” (1885) — за оповіданням О. Стороженка.
Цим водевілям, як і створеним у цей період драмам “Невільник” (1872) за
поемою Т. Шевченка, “Беспочвенники” (1878, остаточна редакція — 1898), “Доки
сонце зійде, роса очі виїсть” (1882), “Глитай, або ж павук” (1882),
притаманні жанрова визначеність, традиційність системи художніх засобів
(зокрема, розгортання конфлікту навколо головного героя або головної пари,
яким протиставлені інші персонажі). У драмах “Де зерно, там і полова” (“Дві
сім'ї”) (1888), “Зайдиголова” (1889), “Олеся” (1891), “Перед волею” (1899),
“Розгардіяш” (1906) поряд з основним конфліктом розгортається додаткова
сюжетна лінія.
У серпні 1883 року директором трупи Кропивницького став М.П.Старицький.
Кропивницький же залишився провідним актором і режисером, більше часу
віддавав творчій роботі. Його п'єси "Поки сонце зійде, роса очі виїсть",
"Глитай, або ж павук", "По ревізії", написані у 1882 році, стають окрасою
репертуару цього театру.
У 1885 року з цієї трупи утворюються два колективу: під керівництвом
Кропивницького і Старицького.
Найкращі сили тодішнього українського театру, зібрані в трупі Марка
Кропивницького, під час гастролей 1886 - 1887 років полонили глядача
Петербурга і Москви.
Наприкінці ХІХ століття М.Л.Кропивницький виступав з двома новими
театральними колективами. Він створив їх з числа маловідомих акторів,
любителів. Під його впливом блискучими зірками української сцени стали
Л.Линницька, Ф.Левицький, Е.Зарницька, О.Суслов, Д.Гайдамак, І.Мар'яненко.
У роботі зі своїми колективами режисер Кропивницкий домагається налагодженого
акторського ансамблю, життєвої і художньої правди на сцені.
Майстер перевтілення, актор Кропивницький створює десятки сценічних шедеврів.
Серед них: Виборний в "Наталці Полтавці" І.Котляревського, Хома Кичатий в
"Назарі Стодолі" Т.Шевченка, Карась в "Запорожці за Дунаєм" С.Гулака-
Артемовського, Йосип Бичок у власній п'єсі "Глитай, або ж павук" та інші.
Мистецтво українських акторів вітають в Грузії (виступи 1890 року), Молдавії
(1898, 1901 роки) та Білорусі (1899 рік)..
Відомий М.Кропивницький і як організатор першого на Україні дитячого театру.
Своєрідним явищем є комедії Кропивницького “Чмир” (1890), “На руїнах” (1900),
“Супротивні течії” (1900), “Мамаша” (1903), “Старі сучки й молоді парості”,
як і водевіль “Дійшов до розуму” (1909). У деяких з них наявні ознаки
трагікомедії, що була новим для того часу жанровим утворенням.
Незлостивою іронією позначено комедію “Голомозий” (1908), названу автором
драмою. Серед авторських жанрових визначень є й “етюд” (одноактівки “По
ревізії”, “Лихо не кожному лихо...”).
Він написав більше сорока п'єс різних жанрів, включаючи
переробки та інсценізації, перекладав Шекспіра, деякі твори російської
драматургії.