Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни національний транспортний університет

Кафедра «Виробництва, ремонту та матеріалознавства»

Курсова робота

з дисципліни: «Триботехніка»

на тему:

« Визначення показників товщини мастильного шару та інтенсивність зношування»

Виконав:

студент групи АА-ІV-4

Гонтар Ю.В.

Перевірив:

Глухонець О.О.

Київ 2012

Зміст

1. Вступ.........................................................................................................3

2.Розрахункова частина...............................................................................6

3. Розробка методів підвищення зносостійкості поверхні ДМ.............23

4. Графічна частина……………………………………………………...29

5. Креслення деталі......................................................................................31

6. Список використаної літератури............................................................32

Вступ Абразивне зношування

Абразивне зношування – механічне зношування матеріалу в результаті різальної або дряпальної дії твердих тіл чи твердих частинок.

Поява сторонніх часток в ущільнюється среде, що, супроводжується небажаним абразивним зношуванням. Якщо робочі поверхні ущільнювальних кілець не можна захистити від влучення твердих часток, що втримуються в герметизируемой рідини, промиванням або захисним ущільненням, то вони часто піддаються дуже високому зношуванню. тверді речовини, що втримуються в розчині, після випару розчинника можуть відкладатися на поверхнях ковзання й викликати сильне зношування. Ущільнювати забруднені рідини, розчини солей, соки фруктові, фарби й т.д. дуже складно. При транспортуванні по трубопроводах рідин, що містять шлам і пісок, термін служби в кілька тижнів у ряді випадків може бути вже досить більшим. Без захисних заходів, таких як промивання, преграждение доступу масла, застосування захисного ущільнення або торцевого ущільнення подвійної дії, синтетичні матеріали й вугілля часто непридатні, при цьому доцільно заміняти їх дуже зносостійкими парами із всіляких захисних матеріалів, окислів металів і карбідів. Так, наприклад, ущільнювальні кільця з карбіду вольфраму бездоганно працювали в насосі для артезіанської шпари кілька років, у той час як сальники звичайно виходили з ладу через чотири^-чотирьох-дві-чотири тижнів. В іншому циркуляційному насосі, що перекачував воду із дрібнозернистим окисом заліза, кільця з карбіду вольфраму витримували 30-60 днів, у той час як інші матеріали виходили з ладу вже через 1-2 дня. Можна відзначити й такі випадки, коли частки металу розчиняються й викликають не тільки механічне зношування, але й терма гальванічну корозію. Так, наприклад, відповідно до даного Майера поверхня ковзання ущільнювального кільця із сірого чавуну, що працює в парі з кільцем із пластмаси на основі фенольної смоли, повністю омедняется, коли в результаті хімічної реакції руйнується арматури з матеріалу, що містить мідь, або корпус із первинного алюмінію. У парі матеріалів электрографий хромистий чавун на поверхні ковзання вугілля відбувається відкладення шару міді Абразивне зношування в результаті влучення сторонніх часток і відкладень в ущільнюється зазоре, що, дуже високий. Однак захисні заходи й відповідний підбор матеріалів дозволяють його значно знизити. При високих величинах шорсткості поверхні, незважаючи на більший витік, відзначається сильне зношування, викликаний абразивними процесами. Зустрічаються випадки, коли потік витоку масла стає чорним від часточок, що відділилися, матеріалів. Відомо, що сильні коливання за рахунок молоткового ефекту можуть дуже швидко зруйнувати поверхні ковзання. Вуд описує одне ущільнення, що вийшло з ладу за кілька годин у результаті сильного дисбалансу після обриву частини лопатки насоса. Установкою обертових кілець і контр кілець в еластичні гумові кільця для гасіння коливань можна послабити зношування. Поверхні, що не мають слідів обробки, краще витримують радіальні коливання, чим аксіальні, оскільки аксіальні коливання безпосередньо впливають на контакт між поверхнями ковзання й на зношування. В агрегатах, що працюють при сильній вібрації й струсах, як наприклад, у бурильних механізмах, значного успіху можна домогтися установкою пружин з великим попереднім затягуванням і амортизаційними пружинами як обертового кільця, так і контр кільця. З ростом амплітуди й частоти коливань у торцевих ущільненнях зростають зношування й витік, У принципі конструктивними заходами, такими як поліпшення підвіски, балансуванням валів і т.д., варто скорочувати до мінімуму вібрацію машин. Поряд зі зношуванням торцевих поверхонь при адгезионный, абразивних і процесах, що зрізують, і корозії слід зазначити додатково ерозійне зношування, викликуваний дією потоку середовища високої швидкості. Якщо в обкресленому діапазоні зношування при терті причиною зношування були тверді частки, то зі збільшенням потоку витоку Q стала відзначатися ерозія більше м'якого вугільного матеріалу. Швидкість охолодних і промивної рідин може бути настільки висока й спрямована так, що в елементах ущільнення буде відбуватися сильне ерозійне зношування, величина якого залежить від зносостійкості матеріалу, швидкості потоку v, кута зустрічі й наявності твердих часток у середовищі. При куті зустрічі 90° швидкість потоку у звичайних умовах становить 5-10 м/с. При цих тріщинах підвищується зношування, значно збільшуються витоки, а в розвантажених ущільнень навіть розкривається стик поверхонь, що ущільнюються. Виникнення тріщин при теплових напругах значною мірою можна уникнути, якщо досить відомі фізичні й механічні характеристики матеріалів, а також експлуатації, які враховані при проектуванні ущільнення. Коефіцієнт форми Сх ураховує зовнішню форму тіла ковзання. Максимально припустима різниця температур AT на поверхні ковзання залежить від коефіцієнта теплопровідності "до матеріалу. Чим більше коефіцієнт теплопровідності, тим менше небезпека виходу з ладу ущільнення. Часто буває важко обчислити середнє значення AT і Bj на підставі тільки зразкових даних, узятих зі спеціальної літератури, це може бути обумовлено технологією, розмірами зразків для випробувань, термообробкою, розходженнями в хімічному складі або відсутністю обмірюваних значень. Часто невідомий коефіцієнт поперечного теплового розширення v або який-небудь інший параметр, так що в розрахунках доводиться приймати орієнтовні величини. Тому що максимально припустима різниця температур AT не є достатнім параметром для оцінки показників, то додатково використовують коефіцієнт опору виникненню тріщин термічної утоми матеріалу, значення якого наведені в напівлогарифмічній діаграмі.