- •2.4. Який клінічний матеріал може бути використаний при лабораторній діагностиці вірусних інфекцій у живих системах.
- •Вкажіть мішені дії противірусних препаратів у життєвому циклі вірусів.
- •3.1. Особливості росту клітин в культурі.
- •Особенности образования монослоя трансформированными клетками (клетки образуют мультислой)
- •Методи прямої і непрямої імунофлюоресценції.
- •Метод "летающих стекол"
- •Стандартизація лабораторних тварини за генетичними характеристиками.
- •1. Инбредные (линейные):
- •Отбор клинического материала для исследования
- •Основні групи сучасних дезінфікуючих засосбів, їх характеристики, механізми дії.
- •Галоїдовмісні сполуки
- •Альдегідовмісні сполуки
- •Пероксиданти
- •Четвертинні амонієві сполуки
- •Похідні гуанідину
- •Третинні алкіламіни (амфотензиди)
- •Композиційні препарати
- •4.5. Протигерпетичні препарати
- •5.3. Відповідно класифікації всі лабораторні тварини поділяються на 4 категорії
- •Що таке сд50, лд50, мпк, особливості їх визначення у біологічних системах.
- •6.1.Джерела одержання клітинних культур
- •Види клінічного матеріалу, що використовуються у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій
- •6.3. Гнотобіоти і гнотобіологія
- •Які існують способи введення інфекційного матеріалу лабораторним тваринам
- •6.5.Категорії дезінфікуючих засобів в залежності від кінцевої мети їх застосування
- •7.2. Підготовка клінічного матеріалу до лабораторних досліджень в біологічних системах.
- •7.3. Стандартні умови утримання і годівлі лабораторних тварин.
- •7.4 За якими ознаками можна визначити, що в організмі лабораторної тварини відбувається репродукція вірусів.
- •7.5. Вимоги до тест-вірусів при дослідженні віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •8.1. Живильні середовища для культивування клітинних культур, їх призначення і основні характеристики.
- •8.2. Особливості деконтамінації клінічного матеріалу, що містить складні віруси.
- •8.3. Яке значення має вибір певного виду і кількості лабораторних тварин для валідації вірусологічних досліджень.
- •8.4. .Що таке лд50 та інфекційний титр вірусу, визначений на лабораторних тваринах, як між собою пов’язані ці величини.
- •8.5.Чому необхідно використовувати тест-віруси при дослідженні віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •Билет №9
- •Сольові розчини для культивування клітинних культур, їх призначення і основні характеристики.
- •9.2. Що таке стандартні умови утримання лабораторних тварин.
- •Алгоритми дослідження віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •Які основні принципи гуманного ставлення до лабораторних тварин викладені у Європейській конвенції про захист лабораторних тварин.
- •13.4.В чому полягають основні методичні прийоми при типуванні вірусів в рн у біологічних системах.
- •13.5.Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів суспензійним методом.
- •Роль ростових факторів при культивуванні культур клітин, джерела їх одержання.
- •14.2.Титрування вірусів в культурі клітин.
- •14.3.Категорій лабораторних тварин відповідно до наявності у них патогенів та умов утримання.
- •14.4.Противірусні препарати розширеного спектру дії.
- •Призначення живильних середовищ в залежності від вмісту в них сироватки.
- •15.2.Який взаємозв’язок існує між генетичним статусом тварин і об’ємом їх вибірки у групах при проведенні вірусологічних досліджень.
- •15.3.Що таке типування вірусів і як воно проводиться на лабораторних тваринах.
- •15.4Алгоритми визначення специфічної дії противірусних препаратів.
- •Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів методом тест-об"єктів.
- •Сироватка тварин як джерело ростових факторів.
- •В чому полягають основні небезпечні чинники при роботі з лабораторними тваринами.
- •16.3 Що є критерієм визначення серотипу вірусу при його типуванні в рн.
- •16.4 Як визначити оптимальний режим дії противірусних хіміопрепаратів у культурі клітин.
- •16.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні білизни.
- •Билет 17
- •17.1 Основні етапи підготовки сироватки крові тварин до використання у біотехнології клітинних культур.
- •17.2 Яких правил слід дотримуватись при роботі з кров’ю та біологічними рідинами інфікованих або померлих тварин.
- •17.3 Особливості виділення вірусів з клінічного матеріалу, їх титрування та типування у біологічних системах
- •17.4 Розрахунок хіміотерапевтичного індексу противірусного хіміопрепарату.
- •17.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні води. (в лекциях просто приведены все методы, именно для воды нету)
Метод "летающих стекол"
Позволяет идентифицировать вирусные антигены через 2- 4 дня после инфицирования клеточной культуры.
Впервые разработан для лабораторной диагностики ЦМВ.
1. Клетки выращивают на индивидуальных покровных стеклышках, находящихся внутри культуральных роллерных флакончиков или пробирок.
2. После инокуляции клинического материала флакончики вращаются с низкой скоростью в течение 1 часа (для ускорения адсорбции вируса), а затем культуры инкубируют в течение 2 - 4 дней.
3. Затем покровные стекла вынимают, обрабатывают и исследуют на наличие ранних вирусспецифических антигенов методом иммунофлюоресщенции.
Стандартизація лабораторних тварини за генетичними характеристиками.
Лабораторные животные должны быть стандартизованы по генетическим показателям и иметь известный генетический статус.
В соответствии с правилами Международного комитета по стандартизации генетической номенклатуры для мышей и крыс (которые применимы и для других лабораторных животных) приняты следующие обозначения генетического статуса:
1. Инбредные (линейные):
- Животные, которые размножаются более 20 поколений спариванием «брат-сестра».
- Инбредные животные генетически однородны, гомозиготны, чувствительны к изменениям условий содержания.
- Обеспечивают высокую воспроизводимость результатов при эксперим. исследован.
- Наиболее часто используемые линейные мыши: CBA, C57Bl/6, BALB/c, DBA2
C57BI/6 - Окраска шерсти: черные. Происхождение: выведена К. Литтл в 1921 году скрещиванием однопометных гетерозиготных животных (самки № 57 и самца № 52), происходящих из колонии Э. Ласроп. От этого же скрещивания произошли линии C57BR, C57L.
DBA/2 - Окраска шерсти: ослабленный коричневый Самая «древняя» из всех известных линий мышей — заложена д-ром К. Литтлом в 1909 году.
BALB/c - Окраска шерсти: белые, альбиносы. Происхождение: Линия происходит от белых коммерческих мышей X. Бэгга, приобретенных им в штате Огайо в 1906 году.
СВА - Окраска шерсти: агути. Происхождение: Линия выведена д-ром Л. Стронгом в 1920 году скрещиванием мышей линий Bagg albino и DBA.
Чувствительность мышей разных линий к вирусам человека
ГРИПП – BALB/c более восприимчивы, чем CBA и DBA
БЕШЕНСТВО – исследования вирулентности и иммуногенности лучше воспроизводятся на BALB/c, чем на C57, CC57 и на нелинейных
КЛЕЩЕВОЙ ЭНЦЕФАЛИТ – более чувствительны BALB/c и C57Bl
2. Гибриды F1
Животные потомки первого поколения от скрещивания двух инбредных линий.
Гибриды F1 генгетически однородны, гетерозиготны, устойчивы к условиям содержания.
Обеспечивают высокую воспроизводимость результатов.
3. Тетрагибриды (сложные гибриды)
Животные потомки скрещивания 4-х инбредных линий,
Все тетрагибриды гетерозиготны по определенному числу локусов, генетически неоднородны, устойчивы к условиям содержания
Являются искусственным аналогом рандомбредной популяции
Воспроизводимость полученных результатов – относительно высокая.
4. Рандомбредные животные
Неинбредные животные из закрытой колонии, которые размножаются по определенной системе рандомизации спариваний
Рандомбредные животные генетически неоднородны, гетерозиготны по неопределенному количеству локусов, устойчивы к условиям содержания.
Воспроизводимость полученных результатов – не высокая.
5. Аутбредные животные
Генетически не стандартизованные животные,
Аутбредные животные генетически неоднородны, гетерозиготны по неопределенному количеству локусов, устойчивы к условиям содержания.
Воспроизводимость полученных результатов – низкая.
В чому полягають правила відбору клінічного матеріалу від хворого для виділення вірусів у живих системах