17.3 Особливості виділення вірусів з клінічного матеріалу, їх титрування та типування у біологічних системах

1. Выделение вирусов из клинического и секционного материала

2. Титрование вирусов

3. Идентификация (типировавние) вирусов в реакции нейтрализации в соответствующей биологической системе

• Титрование можно проводить в трех биологических системах:

1. На животных

2. В культуре клеток

3. На эмбрионах птиц

• Титрование вирусов всегда проводят в той же системе, в которой вирус был выделен

• При изменении биологической системы, перед титрованием вирус должен быть адаптирован в течение трех пассажей к новой биологической системе

Готовят последовательные десятикратные серийные разведения (от 10^-1 до 10^-6) и более выделенного материала: культуральной или эмбриональных жидкостей, сыворотки крови, суспензий органов животных

1. Формируют группы тест-объектов (клеточных культур, эмбрионов, подопытных животных) по 4 тест-объекта в каждой

2. Вируссодержащим материалом в соответствующем разведении инфицируют по 4 тест-объекта

3. Материал вводят начиная с максимального разведения

4. Не менее 4 тест-объектов используют для контроля (аналогичным способом вводят стерильный физраствор или ПС)

5. Наблюдают объектами в течение 5- 21) суток (в зависимости от вида вируса),

6. Регистрируют количество монослоев с ЦПД, отставание в росте эмбрионов, заболевших и погибших животных в каждой группе

7. По окончании наблюдения титр вируса расчитывают по бляшкам (БОЕ/мл) или по методу Кербера (ТЦД50/мл)

17.4 Розрахунок хіміотерапевтичного індексу противірусного хіміопрепарату.

ХТІ = МПК/МІК

Відношення Максимально Переносимої Дози препарату до

17.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні води. (в лекциях просто приведены все методы, именно для воды нету)

Методи визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів

1. Суспензійний метод

2. Різні модифікації методу тест-об’єктів

Суспензійний метод

1. Дозволяє забезпечити контакт досліджуваного дезінфекційного засобу з концентрованим вірусовмісним матеріалом у рідкому середовищі

2. Надає можливість моделювання дезінфекції біологічних рідин (варіант з білковим навантаженням);

3. Відносно безпечний при виконанні для персоналу лабораторії

4. Не застосовується при відсутності прийнятних способів припинення дії дезінфектанту після завершення експозиції з вірусовмісною рідиною.

Розчини нейтралізаторів

1. Для галоїдовмісних препаратів, перекисних сполук - використовують 0,5-1,0 % розчин гіпосульфіту натрію;

2. Для альдегідів - 0,5-1,0 % розчин аміаку чи бісульфіту натрію;

3. Для кислот - 0,5% розчин їдкого натрію чи калію, або 0,5% розчин бікарбонату натрію;

4. для лугів - 0,5-1,0% розчин оцтової кислоти;

5. Для четвертинних амонієвих сполук, амфолітів - 0,2% розчин сульфанолу в 10% розчині молока;

6. Для препаратів з невідомим нейтралізатором, а також для препаратів, що добре розчиняються у воді (фенольного ряду), використовують дворазове промивання у воді.

7. Розчини нейтралізаторів стерилізують і зберігають за відповідних умов.

Виконання суспензійного методу

1. Змішують рівні об'єми вірусовмісної рідини (з відповідним інфекційним титром тест-вірусу в ній) та досліджуваного дезінфекційного засобу, кінцева концентрація якого в розчині в 2 рази перевищує ту, що вказано в інструкції по застосуванню.

2. Час експозиції в даному тесті становить 1 хвилину або 30 секунд, якщо в інструкції виробником не передбачено інакше.

3. Після завершення експозиції до суміші вірус - дезінфектант додають рівну кількість розчину нейтралізатору і витримують 5 хв.

4. Після завершення заданих експозицій готують послідовні десятиразові серійні розведення одержаних дослідних і контрольних проб у підтримуючому живильному середовищі від 10^-1 до 10^-4.

5. Титр вірусу в них (залишкову інфекційну активність тест-вірусу) визначають стандартним методом

6. Контроль: контрольну пробу готують паралельно з дослідною, використовуючи замість дезінфекційного засобу стерильну дистильовану воду.

Критерії оцінки

• Загальну віруліцидну ефективність розраховують як різницю між титром вірусу в присутності дезінфектанту і його титром в присутності розчинника:

• Е=т_к - т_д , де

• Е – загальна віруліцидна ефективність;

• Т_к – титр вірусу в контролі;

• Т_д – титр вірусу в суміші вірус/дезінфектант.

Результат

Рзультат випробування віруліцидної дії дезінфекційного засобу по відношенню до відповідного тест-вірусу вважається позитивним, якщо досягається зменшення інфекційного титру тест-вірусу не менше ніж на 4.0 lg тцд₅₀/мл в порівнянні з контролем