38.Розширене відтворення основних фондів(технічне переозброєння і реконструкція , розширення діючого підприємства, нове будівництво виробничих та інфраструктурних об’єктів)

Нове будівництво це спорудження комплексу об’єктів основного, допоміжного та обслуговуючого призначення новозбудованих підприємств, будинків та споруд, а також філій та окремих виробництв, котрі після введення в експлуатацію утримуватимуться на самостійному балансі. Розширення підприємств це спорудження додаткових виробництв на діючих підприємствах, а також будівництво нових і розширення вже існуючих цехів, об’єктів основного, допоміжного та обслуговуючого призначення на території цих підприємств або на майданчиках, що межують з ними, аби створити додаткові чи нові виробничі потужності.

Реконструкція діючих підприємств це перебудова існуючих цехів та об’єктів основного, допоміжного й обслуговуючого призначення, пов’язана з вдосконаленням виробництва та підвищенням його технікоекономічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу. Реконструкція, як правило, провадиться без розширення діючих площ будинків та споруд на основі комплексних проектів реконструкції всього підприємства з метою збільшити виробничі потужності, поліпшити якість та змінити номенклатуру вироблюваної продукції.

Технічне переозброєння діючих підприємств це комплекс заходів для поліпшення технікоекономічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на підставі впровадження передової техніки, нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, мо­дернізації й заміни фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.

39.Елементний склад оборотних фондів, характеристика виробничих запасів, напівфабрикатів власного виготовлення, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів.

Оборотні фонди це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.У плановій та обліковій практиці оборотні фонди поділяють на:виробничі запаси;незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси це основний складник оборотних фондів підприємства, У загальному обсязі оборотних фондів вони становлять до 70%. До складу виробничих запасів входять:сировина;основні та допоміжні матеріали;куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;паливо;тара І тарні матеріали;запасні частини для ремонту;інші матеріали. Незавершене виробництво— це ті предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях, або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.До напівфабрикатів належать ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі (цеху), але подальше оброблення повинні пройти в інших підрозділах (цехах), наприклад поковки, штампування, відливки заготівельного виробництва на машинобудівних підприємствах.Витрати майбутніх періодів — не є речовим елементом оборотних фондів. Вони являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витрати на проектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної, економічної, комерційної інформації, передплату періодичних видань тощо.

40.Нормування витрат і розрахунки необхідного обсягу оборотних фондів підприємства. Нормування оборотних засобів полягає в розробці норм по видах товарно-матеріальних цінностей і витрат, а також заходів, що сприяють підвищенню ефективності використання оборотних засобів.Для забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції підприємства користуються типовими чи власними нормами оборотних засобів по видах товарно-матеріальних цінностей і витрат, виражених у відносних величинах (днях, відсотках і т.д.), і нормативами оборотних засобів у грошовому вираженні. По джерелах утворення оборотні засоби підприємств поділяються на: власні і прирівняні до них; позикові; притягнуті. Власні оборотні засоби утворяться за рахунок статутного фонду і прибутку підприємства шляхом нормування.При нормуванні оборотних засобів необхідно враховувати залежність норм від наступних факторів: тривалості виробничого циклу виготовлення продукції; погодженості і чіткості в роботі заготівельних, обробних і випускаючих цехів; умов постачання ; віддаленості постачальників від споживачів; швидкості перевезень,та ін. Нормуються наступні елементи оборотних засобів: виробничі запаси; незавершене виробництво; витрати майбутніх періодів; готова продукція на складі підприємства; засоби в касі на збереженні.Шляхом нормування визначається мінімальний розмір обороти фондів, що необхідний для забезпечення безперервного нормального функціонування виробництва. На сьогодні існує три найпоширеніших методи нормування оборотних засобів:1. Аналітичний, що ґрунтується на докладному аналізі наявних оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно від умов виробництва і вилученням з них надлишкових.2. Коефіцієнтний, що полягає в уточненні фактичних запасів і товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта, змін ум виробництва, що розраховується на основі динаміки розвитку підприємства впродовж кількох попередніх років.3. Прямого розрахунку, що ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, оскільки він дає змогу точніше пронормувати оборотні засоби підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку.