Захід. (м. Бразиліа)

Серед рекреаційно-туристських ресурсів слід назвати такі:

• Архітектурно-історичні ресурси надсучасного м. Бразиліа, серед яких можна виділити палац правосуддя, президентський палац, парк відпочинку, міський собор.

• Музей історії.

• Ботанічний сад та зоопарк.

• Каскад вдсп. Паулу-Афонсу на р. Сан-Франсіску.

• Термальні джерела і озера біля столиці – містечка Пояс і Риу-Кенті.

• Заболочена область Пантанол (південна частина).

• Національні парки – Арагуайа, Чапада-дос-Вайдерос

Західно-андійський мезорайон.

До складу входять Еквадор, Болівія та Перу. Країни мають значні запаси суспільно-історичних ресурсів, перш за все пам’яток, пов’язаних з епохою давньої цивілізації інків, а також архітектурні пам’ятки колоніальної архітектури, крім того країни даного мезорайону володіють запасами орографічних ресурсів, придатних для організації різних рекреаційних занять, але через невисокий рівень економічного розвитку країн загалом і відповідно відсутність значних капіталовкладень в рекреаційне господарство ці ресурси слабо використовуються. Розглядаючи структуру туристопотоків до регіону слід відмітити, що кількість відвідувачів є приблизно однаковою і відносно стабільною в останні роки – 450-550 тисяч чоловік за рік. Головними постачальниками туристів є США, Канада, Мексика, Іспанія, Великобританія.

Еквадор

Індустрія туризму в Еквадорі за рівнем свого розвитку значно поступається лідерам на ринку туризму Південної Америки, але з кожним роком розвивається дуже високими темпами і за прибутками поступається лише експорту бананів. Головними ресурсами в країні є об’єкти віднесені ЮНЕСКО до всесвітньої спадщини м. Кіто та Галапагоські острови. Головними напрямками туризму в країні є альпінізм, пізнавальний туризм, водний туризм, мисливство та риболовля, а також екотуризм.

1) - Анди (головні центри – м. Кіто, м. Отавало, м. Куенка, м. Ріобамба, м. Баньос).

Район характеризується досить високим розвитком туристської інфраструктури – готелі, дороги, рятувальні служби, марковані траси тощо. Головними ресурсами є:

• м. Кіто – головний центр туризму в країні, найцікавішим є центр міста з доіспанською архітектурою, крім того Площа незалежності, Палац парламенту, муніципальний палац, велика кількість церков та музеїв. Досить цікавим об’єктом на околицях міста є монумент екваторіальної лінії або „Середина світу”.

• Церкви, собори та колоніальна і доколоніальна архітектура міст Куенка, Отавало та ін.

• гірські ландшафти з висотами від 4500 до 6300м.

• „Проспект вулканів” – Чімборасо, Алтар, Сангай, Котопахі та інші.

• м. Ріобамба – перший осередок незалежності.

• м. Баньос – гарячі та мінеральні джерела.

• Високогірні озера – Моханда, Кікоча, Сан-Пабло.

• Культура та традиції місцевого населення є основою для пізнавального туризму.

• Національні парки: Сангай, Подокарпус

М ал.5. Рекреаційно-туристські райони та центри Еквадору

2) На сході - передгірні рівнини Ор'єнте (головний центр – м. Пуйо);

Головними ресурсами є природоохоронні території (національні парки – Ясуні, Куябено та інші) та притоки Амазонки - Напо, Тигре, Пастаза, Морона і Сантьяго. В національних парках обладнані стоянки і тропи.

3) На заході - Коста (головні центри – м. Гуаякіль, м. Салінас.)

головними ресурсами є:

• Морське узбережжя Тихого океану – так званий еквадорський лазурний берег з великою кількістю курортів – Салінас, Плайяс, Олон, Пунта Карнеро та острівний архіпелаг Хамбелі.

• Архітектура м. Гуаякіль, пам’ятник болівару і Сан Мартіну, будинки XVI-XVII ст..

• Національний парк Махаліла.

4) Галапагоський архіпелаг (головний центр – м. Бекерісо Морено ). – унікальний рослинний і тваринний світ, що зумовлений ізоляцією від материка притягує велику кількість туристів.

Болівія

Для економіки Болівії розвиток туризму – пріоритетний напрямок, як і для сусідів по мезорайону, адже спеціалізація господарства на гірничо видобувній галузі не може сприятливо впливати на розвиток держави в умовах переходу до постіндустріального суспільства. А тому маючи значні запаси рекреаційно-туристських ресурсів, а особливо пам’яток, що перебувають під охороною ЮНЕСКО і є надбанням всього людства можна вести мову про великі перспективи держави на туристському ринку, хоча для цього спочатку необхідно зробити значні капіталовкладення в розвиток рекреаційної інфраструктури. За природними умовами, наявністю рекреаційних ресурсів та їх використанням територію Болівії можна поділити на два рекреаційних райони – Східний та Західний (Анди і Альтіплано) /мал. 6 /. На території Анд і Альтіплано сконцентрована переважна більшість суспільно-історичних ресурсів країни, високогірні озера Тітікака, Поопо та деякі інші, мальовничі гірські ландшафти і саме в цьому районі

Мал. 6 Туристські райони і центри Болівії

сконцентровано більшість об’єктів туристської інфраструктури країни. Східний район менш освоєний але має цікаві і екзотичні природні рекреаційно-туристські ресурси.

1. Анди і Альтіплано (центри – мм. Ла Пас, Кочабамба, Сукре, Потосі).

   • Високогірні озера – Тітікака, Поопо, Уру-Уру, Койпаса,

   • Гірські масиви Анд – Східна (г. Ільямпу – 6485м., Ільімані – 6462м ) та Західна або Вулканічна Кордельєра і внутрішнє плато Альтіплано

   • Залишки стародавніх цивілізацій Уанкарані, Чіріпа і Тіауанаку. Саме остання вважається найвеличнішою серед цивілізацій древності. В свою чергу всі вони дали початок цивілізації інків.

   • Національний музей і собор, що вміщує 12 тисяч чоловік (побудований в 1933 році) в Ла-Пасі.

   • м. Потосі та його срібні копальні, які протягом ХVІІ-ХVІІІ ст. давали ½

світового видобутку срібла, собор XVI століття; монетний двір Каса-Реал-де Монеда, побудований в 1572 році, церкви Сан-Франсиско, Сан-Лоренсо, собор Капітул.

• історичний центр Сукре.