2. Сучасна економічна думка у працях лауреатів нобелівської премії з економіки

303. Терміни „мікроекономіка“ і „макроекономіка” у науковий оборот увів один з перших лауреатів Нобелівської премії з економіки:

а) Дж.М.Кейнс; б) П.Семюелсон; в) Я.Тінберген; г) Р.Фріш.

304. Єдиним радянським лауреатом Нобелівської премії з економіки, присудженої йому за вклад в теорію оптимального використання ресурсів, був:

а) Л.Канторович; б) В.Леонтьєв; в) М.Фрідмен; г) С.Кузнєц.

305. Неокласичний синтез поєднує:

а) кейнсіанську і неокласичну теорії; б) маржиналізм і монетаризм;

в) марксизм і неолібералізм; г) кейнсіанство і інституціоналізм.

306. П.Семюелсон як представник „неокласичного синтезу”:

а) намагався інтегрувати всі економічні вчення, які ґрунтуються на неокласичній ідеології;

б) визнавав плюралізм підходів до формування реальної економічної політики;

в) допускав можливість застосування будь-яких моделей і методів державного впливу на економіку за умови збереження ринкового механізму саморегулювання;

г) всі відповіді правильні.

307. Світовим навчальним бестселером став підручник „Економікс“ американського економіста, лауреата Нобелівської премії:

а) Р.Лукаса; б) С.Кузнєца; в) П.Семюелсона; г) М.Фрідмена.

308. Ідею раціональних очікувань вперше застосував до аналізу поведінки економічних суб’єктів і її наслідків для економічної політики американський економіст, лауреат Нобелівської премії:

а) Д.Макфадден; б) Р.Лукас; в) Ф.Модільяні; г) М.Фрідмен.

309. Теорія суспільного вибору виходить з того, що:

а) принцип раціональності поведінки може бути застосований до дослідження будь-якої сфери діяльності;

б) у політиці не існує взаємовигідного обміну через існування політичної нерівності, зумовленої економічними причинами;

в) політику можна розглядати як обмін, в якому процес прийняття рішень подібний до ринкових угод;

г) всі відповіді правильні.

310.Засновником неоінституціоналізму вважають англійського економіста, лауреата Нобелівської премії:

а) Р.Коуза; б) К.Гренджера; в) В.Вікрі; г) Р.Стоуна.

311.Визначний внесок у вивчення проблем зовнішніх ефектів та розробку економічної теорії прав власності був зроблений англійським економістом, лауреатом Нобелівської премії:

а) Р.Коузом; б) К.Гренджером; в) В.Вікрі; г) Р.Стоуном.

312.Лауреат Нобелівської премії Р.Коуз вводить у науковий оборот термін:

а) суспільні блага; б) зовнішній ефект;

в) трансакційні витрати; г) суспільний вибір.

313.Згідно теореми Коуза, ефективність вирішення проблем, створених зовнішніми ефектами, підвищується за наявності:

а) державного втручання у процес переговорів;

б) визначеності прав власності всіх учасників;

в) незначного числа учасників переговорів;

г) правильні відповіді б) і в).

314.Трансакційні витрати – поняття, запроваджене Р.Коузом, – це:

а) додаткові витрати фірм, пов’язані з реалізацією виробленої продукції;

б) додаткові витрати держави, пов’язані з регулюванням економічної діяльності ринкових суб’єктів;

в) додаткові витрати фірм, пов’язані зі встановленням прав власності та заходами, спрямованими на зменшення втрат від зовнішніх ефектів;

г) альтернативні витрати помилкового вибору фірм чи держави.