- •Завдання на курсовий проект
- •1. Магістральний, дорожній і відділковий зв’язок
- •1 .1 Обгрунтування і перелік необхідних видів відділкового телефонного оперативно-технологічного зв’язку та кіл автоматики
- •2. Проектування кабельної лінії зв’язоку на основі електричного кабелю
- •2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії
- •2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам
- •2.3 Розрахунок індукованих впливів тягових мереж змінного струму
- •2.3.1 Розрахунок небезпечних впливів
- •2.3.2 Розрахунок заважаючих впливів
- •2 .4 Схема відгалужень кабельної лінії
- •2.5 Утримування кабелю під надлишковим тиском
- •3. Проектування магістральної кабельної лінії зв'язку на основі оптичного кабелю
- •3.1 Вибір типу і ємності оптоволоконного кабелю
- •3.2 Вибір джерела випромінювання, приймача випромінювання
- •3.3 Розрахунок швидкодії системи
- •4. Вибір траси і прокладання підземного кабелю
- •Список літератури:
2.5 Утримування кабелю під надлишковим тиском
Утримання кабелю під постійним надлишковим газовим тиском дозволяє контролювати герметичність оболонки кабелю і запобігати проникненню вологи в кабель при незначних пошкодженнях. Для надлишкового тиску в кабель безперервно подається осушене повітря .
Обов’язковою
умовою утримання кабелю під тиском є
попередня герметизація оболонки по
всій довжині кабелю, а також на вводах
в підсилювальні і кінцеві пункти.
Герметизована ділянка кабелю утворює
газову секцію. Практично довжину газової
секції приймають рівною довжині
підсилювальної ділянки, тому нагнітальні
установки монтують в
усіх
підсилювальних і кінцевих пунктах, а
всі відгалуження ізолюють газопроникними
муфтами.
На магістральних кабельних лініях кабелі з металевими оболонками постійно утримуються під надлишковим тиском, який перевищує нормальний на 0,5-0,6 атмосфер. При порушенні цілісності оболонки повітря починає виходити через отвір і тиск в кабелі в місці пошкодження починає падати. При виході повітря пониження тиску поширюється в два кінця від місця пошкодження.
По довжині кабелю в спеціально виділені для сигналізації жили включають сигналізатори – електроконтактні малогабаритні манометри. В міру зниження тиску в кабелі, сигналізатори спрацьовують один за одним.
Пошкодження потрібно шукати між двома сигналізаторами, які спрацювали першими. Для визначення номеру сигналізатора, що спрацював, на кінцях газової секції встановлюють спеціальне автоматичне обладнання.
Постійний надлишковий тиск в кабелі підтримується установкою з автоматичною підкачкою повітря. Нагнітаючі установки складаються із компресорів, вимірювальних і регулюючих пристроїв. Якщо виявлене пошкодження оболонки не можливо ліквідувати відразу, то проникнення вологи можна затримати на деякий час нагнітанням повітря в кабель з одного або з двох кінців пошкодженої ділянки.
Таким чином, нагнітальні установки необхідно встановити в таких місцях:
на ст. А;
На перегоні В-Г 6 км.;
на ст. Д;
На перегоні Ж-З 5 км;
на ст. К.
3. Проектування магістральної кабельної лінії зв'язку на основі оптичного кабелю
3.1 Вибір типу і ємності оптоволоконного кабелю
При проектуванні волоконно-оптичної лінії зв’язку потрібно звернути увагу на технічні та експлуатаційні характеристики. Вони залежать від способу прокладки кабелю. Оптичний кабель можна прокласти в грунті, жолобі або підвісити.
Так як в даному курсовому проекті необхідно організувати магістральний і дорожній зв’язок, то доцільно прийняти ВОЛС «Сопка – 3», тому що ця система розроблена для зонового зв’язку і може використовуватись на залізниці для організації магістрального та дорожнього зв’язку та повністю задовольняє нашим потребам завдяки характеристикам, які наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1- Основні характеристики системи передачі по ВОЛС «Сопка 3»
Ділянка зв’язку |
Число каналів ТЧ |
Швид-кість передачі, МБіт/с |
Швид- кість пере- дачі по оптич- ному волокну, МБіт/с |
Довжина хвилі, Мкм |
Енерге-тичний потен- ціал, ДБм |
Коефі-цієнт помилок |
Ліній-ний код |
Зоновий |
480 |
34,368 |
41,242 |
1,3 |
41 |
2* |
5В6В |
Необхідну ємність кабелю, число оптичних волокон (nов), можна визначити по формулі:
,
де nтр – число магістральних та дорожніх каналів,
nк
– число
каналів, що організовуються з допомогою
застосованої апаратури,
nрез – резервні оптичні волокна.
nовм = 2 *350/480+1 = 3
nовд = 2*120/480+1 = 2
При виборі марки оптичного кабелю потрібно враховувати такі умови:
1) умови прокладання (характер ґрунту, рельєф місцевості, водні перепони, небезпека пошкодження гризунами та ін.);
мінімальний коефіцієнт згасання;
обраний кабель повинен працювати на тій же довжині хвилі, що і обрана апаратура(«Сопка-3»).
В даному випадку кабель буде прокладатись в грунті, отже має бути захисне бронепокриття, а також через річку. Кабель ОМЗКГ- 10-1-0,4-8 повністю задовольняє заданим потребам, так як цей кабель служить для прокладання через суднохідні ріки і озера глибиною більшою 2м, та в мерзлотних грунтах, а також його довжина хвилі співпадає з довжиною системи «Сопка-3» - 1.3мкм. Основні характеристики обраного кабелю наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Основні характеристики кабеля ОМЗКГ-10-1-0,4-8
Кіль-кість ОВ |
Коефі-цієнт згаса-ння, дБ/км |
Макси-мальний зовніш-ній діаметр, мм |
Розра-хунко-ва маса 1км кабе-лю, кг |
Допус-тиме розтя-гуюче зусил-ля, Н |
Дис-пер-сія, пс/нм· км |
Дов-жина хвилі, мкм |
Смуга пропус-кання, МГц· км |
Будіве-льна довжина км |
4,8 |
0,4 |
20 |
304 |
2500 |
6,0 |
1,3 |
- |
2 |
