5.3 Діаграми сценаріїв

Зміст і нотація цієї діаграми повністю збігаються з тими, що використовуються в методі І. Джекобсона (див. п. 3.5.1.).

 

5.4 Діаграми моделювання поведінки системи

 

Поведінка системи розглядається як обмін повідомленнями між об’єктами для досягнення певної мети. Різні сторони взаємодії об’єктів відображаються у різних діаграмах:

- діаграми послідовності демонструють впорядкованість взаємодії (тобто, обмін повідомленнями) в часі (уподовж лінії життя об’єктів);

- діаграми співробітництва демонструють ролі, які відіграють об’єкти під час взаємодії для досягнення певних цілей;

- діаграми активності демонструють потоки керування при взаємодії об’єктів;

- діаграми станів демонструють динаміку зміни станів об’єктів під впливом перебігу подій (аналогічно до діаграм переходів у стани, про які йшла мова у п. 3.4.3.).

 

5.5 Діаграми послідовності

 

Для наочного подання поведінки об’єктів у сценаріях застосовується спеціальна нотація, так звана діаграма взаємодії. Для її побудови кожному з об’єктів сценарію ставиться у відповідність його лінія життя, яка відображає перебіг подій між його створенням та руйнуванням. На діаграмі вона позначається вертикальною пунктирною лінією, на верхівці якої в прямокутнику зображається назва об’єкта. Діаграма являє собою всі об’єкти, які беруть участь у взаємодії. Крайня права лінія зображає зовнішнє середовище, з яким взаємодіє сценарій, тобто його зовнішній інтерфейс (зокрема це може бути інтерфейс з актором). Допускається кілька зовнішніх інтерфейсів для одного сценарію.

Порядок сусідства об’єктів не має принципового значення і обирається довільно, з намаганням забезпечити наочність взаємодії.

Вертикальний вимір діаграми відповідає осі часу, плин часу вважається вподовж осі зверху донизу і має відносний характер: відстань на осі часу не має відповідності інтервалу реального часу, розташування вподовж осі часу показує лише послідовність подій.

Ліворуч від осі зовнішнього інтерфейсу може наводитися перелік дій, які відбуваються в сценарії за відповідний період часу.

Ініційовані екземпляри об’єктів, поведінка яких забезпечує зазначені дії, зображаються на відповідних лініях життя подовженими прямокутниками. Довжина прямокутника відповідає інтервалу активності екземпляра об’єкта (тобто часу виконання його операцій). Отже, діаграма послідовності відображає потоки керування.

Якщо екземпляр об’єкта існував до старту діаграми, перша стрілка, яка веде до об’єкта, проводиться нижче верхівки його лінії життя.

Якщо об’єкт створюється в певний момент часу, стрілка, яка відповідає повідомленню про його створення, спрямовується до верхівки його лінії життя.

Якщо екземпляр об’єкта руйнується, нижня межа його лінії життя позначається перехрестям як символом руйнування.

Лінії життя можуть розгалужуватися, що демонструє умовні варіації поведінки об’єкта, або зливатися.

Приклад діаграми послідовності наведено на рис. 5.11.

Як уже було сказано, взаємодія об’єктів контролюється подіями, які відбуваються в сценарії і які стимулюють об’єкти для посилання одне одному повідомлень. Повідомлення позначаються на діаграмі стрілками, над якими можуть вказуватися зміст повідомлення, параметри, які воно передає та порядковий номер повідомлення в сценарії. Зазначимо, що вказані на діаграмі повідомлення мають узгоджуватися з видимими операціями відповідних класів.

У наведеному прикладі екземпляри об’єктів 1, 2, 4 були до запуску сценарію і залишилися після його закінчення. Екземпляр об’єкта 3 було створено в сценарії і після виконання певних операцій зруйновано.